Роботи науковця дали змогу створити першу наукову концепцію історичного розвитку землеробського населення Середнього Подніпров’я від кам’яної доби до епохи Середньовіччя.
Пам’ятки, відкриті археологом, стали підґрунтям для вивчення кам’яної доби України.
Найбільшим археологічним здобутком Вікентія Хвойки було відкриття однієї з найяскравіших культур мідної доби. У 1895 році під час досліджень у Києві археолог натрапив на залишки землянок, знаряддя, уламки посуду з розписом. Згодом стало відомо про знахідки глиняних фігурок та орнаментованого посуду в навколишніх селах.
Нові пам’ятки, відкриті на Київщині, дослідник назвав площадками. На думку В. Хвойки, це були місця священного призначення, де ховали небіжчиків із численним інвентарем. Після розкопок кількох поселень поблизу містечка Трипілля культура отримала відповідну назву - трипільська.
Дослідженню культури археолог присвятив багато років. Він розкопав понад 500 трипільських землянок та площадок. Учений вважав цю культуру праслов’янською, залишену першими землеробами Середнього Подніпров’я. В. Хвойка першим порівняв схожі знахідки, знайдені в інших регіонах, виділив їх у окрему культуру, визначив її місце в давній історії краю.
Він також розробив першу наукову періодизацію трипільської культури.
Неперевершена колекція трипільських знахідок, здобута завдяки невтомній праці В. Хвойки, є окрасою Національного музею історії України.
До ювілейної дати В. Хвойки
Евніка Ліньова, історикиня, археологиня
провела Годину історії
"Вікентій Хвойка - археолог і музейник"
В. Хвойки була цікавою та пізнавальною. Серед матерiалiв з особистого архiву Євнiки Анатолiïвни представленi рiдкiснi видання - каталоги археологічної колекції "Древности Приднепровья. Эпоха славянская, VI–XIII в." Богдана Ханенка. Видання датованi 1899-1907 роками.
Немає коментарів:
Дописати коментар