Комік із сумними очима

1 березня в день ювілею народного артиста України БОРИСЛАВА БРОНДУКОВА (1938-2004) співробітники ЦРБ ім. М. О. Некрасова відвідали Будинок кіно, де відбувся  кіновечір, присвячений улюбленому кіноактору.

Український Чарлі Чаплін, комік із сумними очима, Король епізоду - так називали Борислава Брондукова поціновувачі його творчості! Він мав дивовижний талант перевтілюватися у будь-кого: від гульвіса та пройдисвіта до елегантного джентльмена. Вислови його героїв ставали крилатими. 

Сам же актор до своєї популярності ставився з гумором, називав себе «популярним злиднем», любив жартувати з близькими та колегами.

Відвідувачі цього вечора мали можливість переглянути ретро-світлини з фотовиставки.

Вечір світлих і веселих спогадів вів Сергій Тримбач.

Про Великого Артиста згадували його колеги, друзі, актори театру і кіно Раїса Недашківська, Наталя Сумська, Світлана Князєва, Олександр Ігнатуша, Юрій Гармаш... Демонструвалися уривки з кінофільмів Маестро. До речі, Борислав Миколайович зіграв в 140 фільмах. 

"А доля їхня – доля України"

Напередодні Міжнародного жіночого дня - 8 Березня на абонементі розгорнуто книжкову виставку "А доля їхня – доля України", присвячену Берегиням Роду Нашого,
 Українським Мадоннам.

У кожного народу є священні імена, які символізують його совість, його духовність, його талант, визначають місце у світовій історії та культурі. Але українська жінка - особливий феномен. Їй немає аналогів у світі.

Їх породила Мати-Україна,

Їх душі освятили Небеса.
Народу гордість: доленька-калина,
Вінець терновий і зелена краса!
Високість їхня – пісня солов’їна
Серед людських зневірених гаїв.
А доля їхня – доля України:
Пророчий, ніжний і трагічний спів…

Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Марія Капніст, Оксана Петрусенко,
Наталія Ужвій, Катерина Білокур, Ліна Костенко, Ніна Матвієнко, Марія Башкирцева, Марія Приймаченко, Алла Горська – всіх цих жінок об’єднує життя віддане мистецтву.

Отож, маємо нагоду ще раз звернутися до книжок
 про великих мисткинь України.

100-річчя Тризубу і гривні

25 лютого 2018 року наша держава відзначила
 100 років, відколи Тризуб став державним гербом УНР, а 1 березня виповнилося 100-річчя ухвалення закону УНР про гривню.

1 березня в Інтернет-центрі ЦРБ
 ім. М. О. Некрасова було проведено тематичну годину "Свята спадщина" до цих визначних дат.

На захід зібрались співробітники та читачі нашої бібліотеки.

Бібліотекар Зоя Антонівна Логвиненко представила аудиторії репринтне відтворення 1934 року праці О. Пастернака "Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого" і розповіла, що ця книга розкриває загадку про походження, ідею та значення тризуба на Україні як державного герба, національного знаку та релігійного символу.

Про тризуб писали більш як 50 авторів. Думки їх цілком розбіжні: тризуб – це вершок скіпетра візантійського, скіфського, корона, голуб св. Духа, корогва, якір, генуезько-литовський портал, норманський лук, норманський шолом, норманська сокира, норманський ворон, кінець норманського списа, норманський орнамент і т. д. 

Праця О. Пастернака якраз перекидає увагу на південь для розсліду над київськими тризубами. Окрім Боспорського царства, українські старожитності дають нам знаки тризуба на Україні також на монетах князів св. Володимира, Святополка, Ярослава, на Десятинній церкві в Києві.  Це доводить, що Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі. 

У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

Тематичну годину продовжив колекціонер Олег Іванович Логвиненко. Його доповідь "Історія української гривні" супроводжувалась демонстрацією грошових знаків з власної колекції. 

У національної валюти України дуже багата та тривала історія, перші згадки про неї датуються ще часами Київської Русі, в під термін "гривня" підпадала не лише валюта для торгових операцій.

У 1918 році постало питання про впровадження власної грошової одиниці незалежної України, тоді Михайло Грушевський, видатний історик та голова Центральної Ради, зазначив: "Іншої грошової одиниці у нас не було, крім гривні, їй годиться й бути нашою монетною одиницею. Була вона одиницею за нашої старої держави – нехай буде і за нової…"

Інформаційні хвилинки:"Щойно з друку..." Лютий

Презентація бібліографічного нарису "Письменниця, що відкрила інакший світ" з циклу "Літературні ювілеї року". Нарис присвячений 130-річчю від дня народження української письменниці Наталени Королевої (1888 - 1966) - творця філософсько-пригодницької історичної повісті.

Видання включає наступні розділи:
- Вступ.
- Життєвий шлях.
- Цикл "Легенди старокіївські".
- Рекомендована література.
- Матеріли з Інтернет ресурсів.

Презентація бібліографічного нарису "Майстер гармонії" з циклу  "У світі прекрасного", присвяченого українському композитору, піаністу, музичному критику, педагогу та диригенту Василю Олександровичу Барвінському (1888 - 1963).

Бібліографічне видання складається з наступних розділів:
- Вступ.
- Життєвий та творчий шлях митця.
- Твори композитора.
- Рекомендована література.
- Матеріали з Інтернет ресурсів.

Презентація бібліографічного нарису "Батько "Чорного квадрату" з циклу "Київські ювілеї", присвяченого 140-річчю від дня народження Казимира Севериновича Малевича (1878 - 1935) - українського радянського художника-авангардиста українсько-польського походження, одного із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві - супрематизму та кубофутуризму, педагога, теоретика мистецтва.

Бібліографічне видання складається з наступних розділів:

- Малевич - художник.
- Цікаві факти про Казимира Малевича.
- Малевич і Україна.
- Рекомендована література.
- Матеріали з Інтернет ресурсів.