Свято каліграфії

Друга назва свята каліграфії – День ручного письма.

   Ініціатором Дня стала Асоціація виробників письмового приладдя, яка і проголосила з 1977 року датою «рукописного» свята 23 січня. Це свято покликане нагадати всім про важливість ручного письма, несправедливо забутого сьогодні з-за великої кількості цифрової та друкованої інформації.
   Калігра́фія (грец. κάλλος «гарне» + γραφή «письмо») — мистецтво писати розбірливим, гарним і чітким почерком. Вона об'єднує в собі функції малюнка і письма та одночасно служить засобом художнього самовираження автора і способом доступного відображення текстової інформації. Це досконала форма рукописного шрифту стародавніх книг, офіційних документів. Інші назви — краснопис, чистописання.

   Каліграфія виникла одночасно з винаходом писемності понад 5 тисяч років тому в Межиріччі, на території сучасного Іраку. Звідти мистецтво гарного письма поширилося спочатку по всьому Близькому Сходу, а потім проникло в інші регіони: Єгипет, Індію, Китай, на Балканський півострів.

Сучасні історики розрізняють 3 основних види каліграфії:

східноазіатську,                   арабську;                     західну (європейську).

   Європейська каліграфія розвивалася в руслі греко-римського письма, класичні зразки якого, використовувані до цих пір, розроблені ще в античності. Крім них існує безліч інших підвидів
    Поширення християнства дало поштовх мистецтву каліграфії в Європі, з огляду на те, що необхідно було копіювати в великих кількостях Біблію, Євангеліє та інші релігійні тексти.

   У багатьох регіонах України археологи виявили загадкові позначки на предметах, що дійшли до наших днів з далекої давнини. Деякі з них дозволяють припустити наявність зародкових форм письма, дотепер нерозшифрованих з огляду на недостатність і недослідженість джерельних матеріалів. Цілком можливо, що подальші пошуки увінчаються відкриттям оригінальних писемних систем стародавнього населення українських земель.

   Поява перших рукописних пам’яток Київської Русі сталася внаслідок швидкого економічного розвитку держави, налагодження відносин з цивілізованими країнами тогочасного світу, зокрема з Візантією. Написання перших рукописних книг вчені пов’язують з впровадженням християнства на Русі, однак археологічні знахідки доводять, що писемність на цих територіях існувала задовго до переходу на православну віру.
     Однак до нашого часу дійшли рукописні книги, що були створені уже після хрещення Русі. Збереглося лише 33 таких книги, датовані XI століттям, проте вчені припускають, що давньоруських рукописних творів було в тисячі раз більше.
    Завдяки впровадженню християнства русичі починають тягнутися до книгописання – київські князі запроваджують школи та бібліотеки, що нарівні з осередками, де переписувались та перекладались книги, засновувались при церквах і монастирях. Так, Ярослав Мудрий створив найбільшу бібліотеку часів Київської Русі при Софії Київській. В ній налічувалося понад 900 книжок, що для того часу є надзвичайно великою кількістю. Нажаль, бібліотека була загублена і не знайдена до сьогодні.

    Крім найдавніших рукописних текстів варто згадати й інші книги того періоду. Серед них – «Києво-Печерський патерик», «Повість временних літ», «Слово о полку Ігоревім», «Слово про Закон і Благодать», «Руська Правда», «Поученіє» Володимира Мономаха.
     Найбільші колекції рукописних книг нині зберігаються в Бібліотеці національній України імені В. І. Вернадського (Ін-т рукопису) і Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України (відділ рукопису).

   До найдавніших рукописних книг Київської Русі, належать книги, датовані XI сторіччям:

Реймське Євангеліє; 

Остромирове Євангеліє; 

Ізборник Святослава. 

Область застосування каліграфії в наші дні.

Старовинне мистецтво каліграфії сьогодні не втрачене остаточно. У сучасному світі воно знайшло застосування в різних сферах діяльності людини: в поліграфії при оформленні оригінальних запрошень, листівок, меню ресторанів і кафе; виробництві одягу, посуду, аксесуарів при виготовленні стильних написів вишуканим почерком;

в інтер'єрному дизайні при художній обробці приміщень, у тому числі  бібліотек; 

в тату-індустрії при нанесенні 

на тіло людини  картин, орнаментів або візерунків.

  Сучасні майстри красивого письма перестали користуватися пером і ручкою, вони перетворилися в графічних дизайнерів і архітекторів, освоїли техніки цифрового друку.

   Але вишукані орнаменти, складені з букв і ієрогліфів, досі викликають у мільйонів людей почуття непідробного захоплення. 

  У Національному музеї імені Тараса Шевченка презентували комп'ютерний шрифт Kobzar KS, який повністю відтворює почерк знаменитого українського поета, письменника, художника.

Відділ абонементу може запропонувати читачам наступні книжки:

 

- книга розповідає про народження письменності у різних народів світу.

- літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. Одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам’ятка української мови.

- історичні та біографічні оповідання.

- книга розрахована на широке коло читачів і розповідає про почерк людини. Доведено, що особливості психології людей різного віку, статі, професії виявляються у певних типах почерків.