Любко Дереш, "Погляд Медузи. Маленька книга пітьми."
.jpg)
Події відбуваються восени та взимку 2022 року, в розпал перших блекаутів, які стали символом стійкості українців.
У центрі сюжету - взаємини людей, змінені війною. Бувши шкільні друзі, яких повномасштабне вторгнення застало в 40-річному віці.
Один із них - Слава - став військовим, пережив поранення і втрату важливої людини.
Інший - Юзик – мучиться від того, що він не у війську і плачеться Славі, прагнучи вимолити схвалення, жадаючи почути, що той не зневажає давнього друга.
Лесик від початку війни залишається у тилу в Києві, принагідно волонтерить й продовжує викладацьку роботу. Він згадує студентські роки, коли вони разом зі Славком, були удвох наївно закохані в одну дівчину - молоду художницю Катю, котру поза очі прозвали "Медузою".
У переживання війни повільно й красиво вплітається грецький міф про Медузу Горгону. Причому не про страховисько, яке знищує всіх своїм поглядом. Яскравий атрибут Медузи Горгони - це її погляд, від якого всі кам’яніють.
Саме ми, українці, - ті, хто закам’янів від страхіть на початку війни наче під поглядом Медузи Горгони.
Автор запрошує читача зануритись у подорож крізь спогади, внутрішні сперечання та пошук відповіді на питання, яке багатьох хвилює: чи можна залишатися собою, коли світ навколо тебе розпадається?
У книзі немає однозначних відповідей, але є історія, яка зачіпає найглибші струни душі. Кожен розділ- як крок у темряву, де ти ніколи не знаєш, що чекає за рогом.
Це твір для тих, хто цінує рефлексію, щирість і непрості питання. Він резонує з настроями нашого часу, бо зображує боротьбу не тільки на фронті, а й у свідомості.
Немає коментарів:
Дописати коментар