«Поетеса з сусіднього дому»: вечір-пам'яті

                                                                                                                                       «Якщо є той Світ, Дай Боже, коли творчості 

ніщо не завада – це, мабуть, і є щастя»

                                           — В’ячеслав Верховський

      

В Інтернет-центрі ЦРБ «Голосіївська» відбувся вечір пам’яті, присвячений письменниці та поетесі, давньому другу та партнеру бібліотек ЦБС, засновниці (організатору) літературно-музичної вітальні «На світ займається рядок» (Деміївська бібліотека, ЦБС Голосіївського р-ну м. Києва), чудовій людині, прекрасній жінці та матері Наталії Савіній. 

Модератором зустрічі виступила Тетяна Коноваленко

Наталія Савіна – член Міжнародної Гільдії Письменників (2014–2018 рр.), дипломантка премії О. Бешенковської (Німеччина, 2016 р.), лауреатка Першої Міжнародної поетичної премії «Співдружність» (2021 р.). З 2016 р. – член Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури при НСПУ. З 2018 р. – член ВТС «Конгрес літераторів України».

Для багатьох жінок Наталія стала світлим поетичним вогником. Її поезія неймовірно по-жіночому надихає та відгукується в серцях. Також вона спробувала себе у ролі акторки кіно, здійснивши свою давню мрію.

Про що вона писала? «Я, – каже, – озвучую жіночу душу. По прочитанні моїх текстів, – каже, – їм, жінкам, стає легше, що вони й самі констатують: «Ваші книги – це все про нас. Після вашої прози – проза життя цілком стерпна». Оце так, – думаю я, – книги – для жінок, хіба це не дискримінація?! На щастя, ні. Виявляється, вона пише для всіх. Принаймні мені, чоловікові в п'ятому поколінні, теж цікаво, і аж ніяк не менше…

Про пошматовану душу. Вона в житті помирала, і не раз. Але життя все ж перемогло, і фонтан емоцій вирвався назовні. Ось тоді з нею вірші й трапилися. У 1980-му вони напали на неї абсолютно зненацька: «Здавалося, я ненароком відкрила віршовану свердловину. Я примудрялася писати всюди: на пральній машині, на кухонному столі, у транспорті на колінах дорогою на роботу чи додому. Я почала жити у двох світах: у реальному, де панував побут, і в придуманому, де літала у хмарах», – згадує журналіст В'ячеслав Верховський.

На добру згадку про Наталію співробітники ЦРБ «Голосіївська» організували та провели творчу зустріч, ушанувавши пам’ять поетеси. За круглим столом зібралися її колеги по творчості, журналіст В’ячеслав Верховський, читачі, співробітники бібліотеки, її приятелі та сусіди. Присутні переглянули відеоролик Юлії Сак «Божий Дар». Гість: письменниця – Наталія Савіна.

Пані Тетяна Коноваленко поділилася з гостями фрагментами з життя та біографії Наталії, розповіла про її літературні здобутки, а кожен охочий зміг поділитися власними спогадами про поетесу.

🕯️ Наталії не стало у березні 2026 року. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Наталії Савіної, зокрема її сину Дмитру. Після себе вона залишила великий скарб – свій письменницький талант, занотований у Слові!