І спалахнула зіркою на чужому небі : Марія Башкирцева

 Бібліографічна новинка циклу «Видатні жінки в історії України»

«Мистецтво... Коли потрапиш у  його світ, ніхто тобі не потрібний, ти залежиш тільки від нього, і якщо не під силу тобі його ьягар тягар, то, значить, ти ніщо… Мистецтво! Я уявляю його собі як вічне джерело...»

Башкирцева М.К.

Марія Костянтинівна Башкирцева, (23 листопада 1858(1860), Гавронці, Полтавський повіт, Полтавська губернія — 31 жовтня 1884, Париж) — українська і французька художниця, майстриня жанрового живопису; авторка знаменитого «Щоденника».
В одному з розкішних залів Люксембурзького палацу в Парижі увагу відвідувачів привертає скульптурна композиція Ланжеп’є “Безсмертя”. Із мармуру висічено юного генія який вмирає біля ніг ангела смерті. Очима, сповненими надії, дивиться він туди, де викарбувані імена видатних митців Франції, які пішли з життя ще на світанку своєї творчості Серед них значиться й прізвище нашої співвітчизниці — української художниці Марії Костянтинівни Башкирцевої:
Зірка її слави метеором пронеслася над Європою і згасла... Та навіть той творчий спадок, що його встигла створити М.Башкирцева, зайняв гідне місце в скарбниці світового живопису. Це внесок талановитої й самобутньої художниці, глибоко національної своїм життєвим корінням, попри іноземний вплив.

Ця незвичайна дівчина вражала сучасників плодами своєї титанічної праці й сміливістю думок, змушувала братися за перо публіцистів, поетів, письменників, мистецтвознавців у багатьох країнах Європи та в Америці. Проте в Україні ім’я художниці стало відоме лише через сто років після її смерті.
Твори М. Башкирцевої вражають своєю чарівністю, неохватною глибиною й людяністю. Її турбують не тільки суспільні проблеми у Франції, а й складне становище селян України, спогади про яке вона занотовує у рядках «Щоденника».
Емігрувавши з України до Європи, Марія Башкирцева увібрала досвід як французької культури, що виховала у неї живописний смак, так і української, яка обумовила її національну самобутність.
Мистецтво україно-французької художниці відобразило загальні для обох культур тенденції до демократизації, звернення до реального життя, відходу від штампів академічного живопису.
Башкирцева – художник-реаліст, майстер з дуже виразною естетичною позицією, що відрізнялася від класичної школи.
Для неї неприйнятна була система натуралістичних прийомів, сухість живописної техніки, точне зображення натури, умовність колориту та слащавої краси. 

Прикро, що таким коротким було життя Марії Башкирцевої. Але всього за кілька років вона створила 150 картин, , малюнків і скульптурних етюдів. Твори її зберігаються у музеях Франції, Голландії, США. У Ніцці, її ім’ям названо одну з вулиць. У місцевому музеї існує постійно діюча виставка художниці. І лише окремі полотна потрапили у музеї Дніпра та Харкова.
Всі ці твори, начерки, скульптурні етюди, літературна та епістолярна спадщина — лише пролог до великого творчого життя, яке скінчилося на самому початку. Проте в єдиному вольовому пориві Марія Башкирцева встигла піднятися до проблем, що назріли у світовому художньому процесі, й стати врівень з найпрогресивнішими митцями другої половини XIX століття.
Її талант, воля і творчий доробок стають надбанням рідного народу. Провідною для нас може бути улюблена теза Марії: “Ніщо в цьому світі не минає безслідно”.

Більш детально ознайомитись з життям і творчістю художниці Марії Башкирцевої допоможе
бібліографічний нарис «І спалахнула зіркою на чужому небі…»:
(натиснути тут)

І мертвим, і живим, і не народженим....

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Дані науково-демографічної експертизи вказують на те, що загальна кількість людських жертв від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить близько 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених перевищують 6 мільйонів.

У Києві традиційним місцем вшанування пам'яті жертв голодоморів є скульптура Дівчинки з колосами біля Музею Голодомору-геноциду. 28 листопада сотні людей вшанували пам'ять загиблих від голоду 1932– 33 років. 

Співробітники бібліотек ЦБС Голосіївського району м. Києва, також прийшли вшанувати пам'ять жертв голодоморів.

До дня пам'яті жертв голодомору, у  ЦРБ ім. М. О. Некрасова було оформлено виставку - реквієм "Нас вбивали, бо ми українці...". 

                                           

   

                                                                                             

Революція Гідності: ціна Свободи

І хоч ця битва ще триває

У цей скрутний для України час,

Одна надія серце зігріває –

Небесна Сотня молиться за нас.

Присвячується пам’яті Небесної сотні

21 листопада у День Гідності та Свободи співробітники і читачі бібліотеки вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні та подій на Майдані кінця 2013 початку 2014 року. Були покладені квіти біля пам'ятних місць, а саме на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві та у Маріїнському парку до пам'ятника п'ятьом Героям Небесної Сотні, загиблим 18 лютого. 

 

Вічна пам'ять! Слава Героям України! 

                                                                                   

                                                 

"16 днів проти насильства": що включають та чому це важливо

Соціальна акція 

"16 днів активності проти гендерного насильства" 

– щорічна міжнародна кампанія, яка починається 25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, і триває до 10 грудня – Дня прав людини. 

У проміжок між цими датами відзначається: 

1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю
5 грудня – Міжнародний день волонтера
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією

Основними завданнями акції "16 днів проти насильства" є привернення уваги громадськості до двох актуальних проблем: запобігання та протидії домашнього насильства та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ та громадських об'єднань задля поєднання зусиль щодо захисту прав людини.

Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав із 1981 року в пам'ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабель, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.

Із 1991 року акцію "16 днів активізму проти насильства" підтримують у 100 країнах світу, щоб збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства і створити соціальний простір, вільний від насильства.

Проблема в Україні

21 вересня 2020 року підписано Указ Президента України "Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства"
На зустрічі з представниками громадськості Президент наголосив, що протидія насильству є частиною внутрішньої та зовнішньої політики держави, для якої права людини — це одна з найвищих цінностей, та акцентував увагу на важливості підвищення рівня довіри людей до служб, покликаних допомагати в таких випадках. "Людина має бути впевненою, що їй справді допоможуть", — наголосив Володимир Зеленський.
У Києві зафіксовано 8000 фактів домашнього насильства. Однак за розрахунками експертів, це лише 10% від їхньої реальної кількості.
Нагадаємо, нещодавно у Києві вперше заарештували чоловіка за домашнє насильство.
За даними ООН, близько 4-х мільйонів українських жінок страждають від насилля в родинах щорічно. І тільки 10-15% звертаються по допомогу.
В Україні від домашнього насилля у рік гине приблизно 600 жінок.
Україна приєдналася до акції "16 днів проти насильства" 2001 року. Через рік заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об'єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур. Подібна активність свідчить про актуальність проблеми подолання насильства в нашій державі, пошук в громадах та владних структурах оптимального механізму реагування як на спільні соціальні проблеми, так і на конкретну людську біду.

Куди звертатися за допомогою, якщо стали жертвою домашнього насильства: 

• викличте поліцію за номером 102
• зателефонуйте на Національну "гарячу лінію" за номером телефону: 
• 0 800 500 335 або з мобільного 116 123
• якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції
• зверніться до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Там фахівці нададуть психологічні консультації
• якщо у сім`ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками, тоді слід звернутися до служби у справах дітей 

Надати тимчасовий притулок жертвам домашнього насилля або ж допомогти вирішити деякі проблеми можуть громадські організації, наприклад, "Ла Страда Україна". Зокрема, посприяти з одягом для дитини, їжею, ліками.
отримати безкоштовну юридичну допомогу можна в Центрах безоплатної правової допомоги. Юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав

Джерело: сайт «Рубрика» https://rubryka.com/2019/11/25/16-dniv-proty-nasylstva/

Більш детально ознайомитися з цією проблемою та літературою з фондів 

ЦРБ ім. М.О. Некрасова стосовно насильства, Ви зможете переглянувши виданий Інформаційно-бібліографічним відділом нарис: