Українець, який відмовився бути бідним: Петро Яцик

 7 липня виповнюється 100 років канадському підприємцю українського походження, меценату і філантропу, відомого своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні.

Петро Яцик з когорти тих дуже нечисленних українців, хто, як казав інший відомий український меценат Євген Чикаленко, «любив Україну не тільки до глибини душі, але й до глибини власної кишені». Свою першу пожертву 1000 доларів Петро Яцик зробив на початку 60-х, а останню – незадовго до смерті. На популяризацію українського слова, думки, культури у світі він витрачав мільйони доларів.
Сам був людиною скромною і невибагливою в побуті. Жодних «мільйонерських» замашок – ані яхт, літаків, «хатинок» на 5 поверхів, ексклюзивних годинників, супердорогих автівок, хоча міг дозволити собі багато чого. Він вважав, що для людини в житті набагато важливішим є те, скільки вона віддала іншим. І не тільки грошей, але й тепла, любові та добра. Був щирим і надзвичайно світлим.

Завдяки внесеним Яциком 750 тисяч доларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України (зокрема, переклад Історії України-Руси Михайла Грушевського англійською мовою), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 мільйонів доларів. Студенти з України також мають дякувати Петру Яцикові за можливість вчитися в Європі, США, Канаді. А ще, звісно, це заснований у травні 2001 року Міжнародний конкурс знавців української мови, кількість учасників якого за останні роки сягала 5 млн людей з-понад 20 країн світу.

Петро Яцик мріяв, щоб Україна була сильною і процвітаючою державою, громадяни якої були б заможними і щасливими людьми. Можливо, колись ця мрія українського мецената справдиться. Про Петра Яцика надзвичайно цікаво написав Михайло Слабошпицький у книзі «Українець, який відмовився бути бідним».

Цій видатній постаті присвячено бібліографічний нарис 

"Меценат і подвижник української культури"

...детальніше>>>

У нарисі Ви знайдете багато фактографічних матеріалів та бібліографію видань,  що знаходяться в фондах нашої бібліотеки.

Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку.

"Архітектура - це застигла музика"

Коли ми згадуємо цей вислів Гете та милуємося архітектурними шедеврами, справді відчуваємо мелодії, які відповідають історичному часу будівлі.

«Архітектура – єдність користі, міцності та краси», - так писав видатний римський архітектор Марк Поліон Вітрувій у 2-й половині І ст. до н.е.

Українська архітектура пройшла чималий еволюційний шлях, аби поєднати в собі ці три складові – від перших людських жител часів раннього палеоліту на стоянках біля сіл Мізин та Пушкарі на Чернігівщині до величних соборів Богородиці Десятинної й Софії Київської, про яку церковний діяч часів Ярослава Мудрого Іларіон писав: «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, і немає такої у всій північній землі від сходу до заходу».

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи архітекторів та містобудівників, їх творчих спілок, працівників проектних організацій і місцевих органів містобудування та архітектури …» згідно з Указом Президента України «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року № 456/95.

В Україні налічується близько 14 тисяч пам’яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і більше 1000 об’єктів паркового мистецтва.

Продовжуються перегляди фільмів із циклу "Україна вражає", до цієї дати у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбувся показ фільму про знамениті фортеці України.

Про визначні пам'ятки архітектури Криму розповіла Євніка Ліньова - у минулому працівник міністерства культури України, одна з засновників управління зі збереження культурної спадщини. Вона докладно розповіла про архітектурні споруди, у реставрації яких брала безпосередню участь.

Матеріали "Грінівської вітальні", які тимчасово знаходяться у ЦРБ ім. М. О. Некрасова, містять великий обсяг документів про український Крим. Тому планується низка заходів на їх основі. У них візьмуть участь як працівники ЦБС Голосіївського району міста Києва, так і широкі кола громадськості.

 

Нове надходження від Українського інституту книги

Буває, що вас бентежить відсутність телефонного дзвінка від коханої людини?

Якщо це так, тоді пропонуємо вам романтичну історію, яка зворушує до глибини душі : роман американської письменниці Розі Волш « Сім щасливих днів », де проста зустріч жінки та чоловіка поступово переростає у щось більше.  Сорокарічна Сара нещодавно розлучилася зі своїм чоловіком і вирішує переїхати з похмурої для неї Америки до Англії, де живуть її батьки. Там вона знайомиться з Едді. Разом вони проводять сім щасливих днів, після яких Едді несподівано зникає. Ніхто не знає, де він — закохана у відчаї. Після цього Сара починає отримувати дивні смс, незрозуміло від кого.

А Едді не озивається. Невже щось сталося? За всім цим є якась таємниця, і героїня вирішує обов’язково розгадати її, адже таке кохання зустрічається дуже рідко.

Книга «Сім щасливих днів» заспокоїть вас після важкого робочого дня і дасть змогу трохи відпочити, перенесе у світ ілюзій і яскравих кольорів, де кожна зустріч — доленосна, а історія кохання має щасливий фінал.

Цей світлий і добрий любовний роман обов’язково подарує вам казку, на яку ви чекали!

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

Акварелі від архітектора

1 липня - День архітектури України.

  Олена Іванівна, за фахом архітектор, відвідує абонементний відділ бібліотеки ім. М.О. Некрасова разом з онуками.

  Наприкінці минулого року Олена Іванівна завітала до нас з підбіркою книг - дарунком учнів 8-В класу природничо – наукового ліцею №145 м. Києва.

  А напередодні Дня архітектури України інтер'єр відділу прикрасили її власні чудові акварелі.

  Дякуємо Вам, Олено Іванівно, за щирість та любов до бібліотеки!

Зі святом Вас та усіх архітекторів України!