14 липня, 2021

Співець народної музи

 17 липня виповнюється 150 років
Філарету Колессі,
 видатному українському етнографу, фольклористу, композитору, музикознавцю і літературознавцю, дійсному члену Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, ВУАН. р., депутату Верховної Ради УРСР 2-го скликання, засновнику українського етнографічного музикознавства.

Народився 17липня 1871 р. в с. Татарське (нині Піщане) на Львівщині в сім’ї священика. Навчався у Стрийській гімназії, музичну освіту здобув у Відні (1891—1892). Закінчив філософський факультет Львівського університету. У 20—30-ті роки активно співпрацював з АН України. З 1940 р.—директор Львівського державного етнографічного музею, завідувач відділу Інституту фольклору та етнографії АН УРСР.

Перші етнографічні записи зробив під час навчання в гімназії, їх було опубліковано в часописі "Народ" за 1890 р. 1896 р. надсилає М. Лисенку свої обробки українських пісень, щедрівок, збирає »Квартети» і отримує схвальну оцінку, що стало заохоченням до подальшої композиторської діяльності.
У 1898 р. вийшла монографія "Людові вірування на Підгір’ї в селі Ходовичах Стрийського повіту", передмову до якої написав І. Франко. Ця робота засвідчила появу в українській етнографії цікавої, оригінальної особистості. Того самого року вийшла двотомна збірка обробок обжинкових пісень, яку автор присвятив М. Лисенку.
Фундаментальний аналіз мелодійних форм, строю та будови народної пісенної творчості дав дослідник у праці »Ритміка українських народних пісень» (1907), яка заклала основи вітчизняного етнографічного музикознавства. З моменту виходу її ім’я Ф. Колеси стало одним із найвідоміших серед слов’янських етнографів. Дослідника постійно запрошують до участі у міжнародних конгресах. Проблемам розвитку музичного фольклору слов’янських народів присвячено низку статей, рецензій, оглядів, в яких він демонструє широку наукову ерудицію.
З ученим постійно листуються провідні фольклористи, музикознавці та наукові установи Чехословаччини, Польщі, Німеччини та ін.


У 1908 р. Ф. Колесса разом з Лесею Українкою організував етнографічну експедицію на Полтавщину, результатом якої стала двотомна праця "Мелодії українських народних дум" (1910, 1913). Великим внеском у дослідження української пісні була праця »Українська усна словесність» (1938), дослідник робить певний підсумок своїх фольклорних студій. Випустив збірки "Народні пісні Галицької Лемківщини" (1929), "Народні пісні з Підкарпатської Русі" (1938).

У роки другої світової війни Ф. Колесса збирав та досліджував військовий фольклор, що відображено в роботі "Фольклор Вітчизняної війни" (1945).

Науковий доробок Ф. Колесси є одним із найвизначніших досягнень української фольклористики. Вчений справедливо вважається фундатором української наукової музичної фольклористики. Вперше у світовій та українській фольклористиці здійснив спробу наукового аналізу та зіставлення українського музичного фольклору з фольклором інших слов’янських народів. Завдяки високому науковому рівню, глибині аналізу, широкій ерудиції автора більшість його праць не втратили свого наукового значення й понині.


Помер 3 березня 1947 р. у Львові.


Премія НАН України ім. Ф.М. Колесси за видатні наукові роботи в галузі української фольклористики, етнології, народознавства та музикології (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства).













Інформаційно-бібліографічним відділом підготовлено добірку матеріалів до ювілею видатного вченого:


Діячі науки і культури України. – Київ, 2007. – С.189-191.
Історичний календар. 2001. – Київ, 2001. – С.395-399.
Шевченківський словник: У .2 Т. – Київ, 1978. – Т 1. – С.311.

Мистецтво України: біографічний довідник. – Київ, 1997. – С.309.
Енциклопедія історії України. – Київ, 2007. – Т.4. – С.451-452.
Урядовий кур’єр. – 2017. – 8 квітня. – С.8.
Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2011. – №3. – С.48-54/


Знайомимось... 
Пишаємось видатними українцями!

12 липня, 2021

Засідання за круглим столом "Грінівська вітальня": унікальний досвід роботи творчого осередку та перспективи розвитку.

Презентація інноваційної моделі діяльності "Чотири простори бібліотеки" та ініційоване Міністерством культури та інформаційної політики України громадське обговорення проєкту Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки "Читання як життєва стратегія" надихнули на розробку нових ініціатив та планів, впровадження креативних підходів  до бібліотечної справи.

Значною культурною подією міста було створення та функціонування яскравого творчого осередку "Грінівська вітальня" у бібліотеці № 15 для дітей. За 15 років існування вона продемонструвала роботу всіх чотирьох просторів для користувачів різного віку: - простір навчання (діти знайомились з творами Гріна у ігровій формі);

                                           - простір натхнення (створення музейної експозиції на основі документальних матеріалів);

                                           - простір подій та зустрічей (зустрічі з творчими особистостями, літераторами з різних міст України та інших країн, розміщення відеоматеріалів  в інтернет-просторі - біля 1000 відеороликів).

На засідання круглого столу "Грінівська вітальня": унікальний досвід роботи творчого осередку та перспективи розвитку"  були запрошені представники громадських організацій,  творчих об'єднань, працівники бібліотеки №15 для дітей ЦБС Голосіївського району міста Києва.

Захід був присвячений дню пам'яті письменника Олександра Гріна. Кожного року 8 липня  у "Грінівській вітальні" згадували про нелегку долю літератора та його дружини, читали твори, присвячені їм. Редактор ЦРБ ім. М. О. Некрасова Зоя Логвиненко ознайомила присутніх з зібранням документів та віршів про творчість Олександра Гріна.

  

Зі своїми спогадами виступив душенаказник Ніни Грін Олександр Верхман. У юності, мандруючи стежками Криму, він познайомився з людьми, які створювали музей письменника у Старому Криму. Відтоді допомога їм стала справою його життя. Про меморіальні речі та документи, передані до музейної експозиції "Грінівська вітальня", Олександр Верхман розповів цікаво і змістовно.



Присутні переглянули авторський фільм про музей Максиміліана Волошина у Коктебелі, який представила кінорежисер та сценарист Ліна Агаркова. Маючи багато матеріалів про Волошинські фестивалі та враховуючи участь у них київських митців, пані Агаркова запропонувала розширити цю діяльність, адже Максиміліан Кирієнко-Волошин народився у Києві, його батько походив із запорізьких козаків.
       










Цю пропозицію підтримали  гості заходу. Володимир Павлов - голова київського обласного осередку Всеукраїнської культурно-освітньої Асоціації гуманної педагогіки підкреслив, що гуманізації суспільства сприяє творчість таких письменників, як Грін, Волошин, Антуан де Сент Екзюпері, Януш Корчак та інші.


Педагог та філолог Людмила Білогорська розповіла про нещодавній захист своєї кандидатської дисертації, у якій вона досліджувала особливості творчості Олександра Гріна. Нові романтичні вірші почули від молодої поетеси Ірини Любімцевої.


Кораблик

Эта осень, как осень. С неба дожди, дожди,
Улетают птицы - страницы календаря.
Отдохни и подумай, но ничего не жди.
Кто сидит и мечтает - расходует время зря.
Я сложу бумагу - обычный тетрадный лист.
Век живи и учись - не научишься ничему.
Мне не грустно, я просто скептик и реалист.
Оригами мне и по сердцу, и по уму.
Неизменное чудо - стремительно и легко
Плоскость стала объёмом, преодолев себя
Этот парус надежды отправится далеко
В бесконечное море с берега октября.
Мой бумажный кораблик размок и пошёл на дно.
Был, наверное, слишком хрупким для этих вод.
Я построю новое судно - ещё одно,
И посмотрим, как далеко оно уплывёт.
Я возьму зубочистку и пенопласт - ура!
Алой ткани лоскут - и парусник мой готов.
Капитан, отплывай скорее, давно пора
Покориться ветрам и песням больших китов.
Мою лодку сломало цунами - увы и ах!
И на новую мне уже не хватает сил,
Под ногами опавшие листья и душит страх:
Почему же корабль разбился и не доплыл?
Вот лежит невзрачный бурый сухой листок,
И, как будто желая продолжить свою игру,
Я пускаю его в волнующийся поток.
Он плывёт. И немного качается на ветру.


  

Завідувач бібліотеки № 15 для дітей Алла Дубенюк провела змістовну екскурсію у тимчасовому приміщенні "Грінівської вітальні".
Досвід роботи творчого осередку "Грінівська вітальня" довів, що бібліотека може бути цікавою користувачам різного віку завдяки використанню різних форм соціальної та інтелектуальної активності, адже вона є центром інформаційного та творчого спілкування, а також зберігання культурної спадщини.




 

Смакуємо шедеври літератури

 Памук О.

«Рудоволоса жінка»


Роман Нобелівського лауреата, нашого сучасника, відомого на весь світ турецького письменника Орхана Памука «Рудоволоса жінка » охоплює період життя героїв за 30 років.

Головний герой Джем закохується в таємничу жінку з рудим волоссям в 1985 р., будучи 16-річним ліцеїстом, а закінчується ця історія в наші дні.
Чому автор наділяє героїню кольором волосся, зовсім не типовим для Туреччини?
Книга має три частини, які логічно розділяють сюжет, третя частина ведеться від імені рудоволосої жінки і саме в ній багато що стає зрозумілим і перевертає все «з ніг на голову».
У романі є багато історичних фактів і міфології, театр, реальність і дійсність, протистояння Заходу і Сходу.
Мабуть скоро буде знято черговий серіал за сюжетом цього роману, ну а поки що знайомимось з книгою, тим більше, що читається роман цікаво.

Нові надходження

Василій Шкляр. "Характерник"
 
  «Характерник» — найдивовижніший роман Василя Шкляра, одного з найвідоміших письменників сучасної України.
  У книзі описується історичні події. Сюжет розгортається у часи отамана Івана Сірка та правління московського царя Олексія Михайловича...
  Запорізька Січ, козацтво, традиції, дотепні жарти, гостре козацьке слівце... У ній сплетені історія, магія і кохання.
  Тут є і цікавий персонаж Кирило Лупиніс. Козак із таємницею. Автор дає деякі відповіді про те, ким саме були характерники та що таке характерництво.
Усім, кого цікавить наше минуле, радимо книгу до читання.

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги