Гарний настрій з новинкою

Софія Андрухович «Катананхе»

   Назва роману Софії Андрухович «Катананхе» походить від назви декоративної рослини (Catananche caerulea), яку в середньовіччі використовували для виготовлення любовного зілля. Ця назва символізує ірраціональність, непередбачувані пристрасті, магію та вчинки героїв, що виходять за межі логіки. 

    

     У центрі роману - звичайна київська багатоквартирка, де проживає родина: Леся, Олекса, їхня підліткова донька Тая і собака Діна. Ми бачимо звичайне, на перший погляд, життя цього сімейства, яке оточене заквітчаними клумбами та тісними балконами. Літні вечори, коли можна споглядати, як місто засинає, додають картині ідилії. Однак, за цим фасадом спокою прихована потужна драма, яка розгортається з вражаючою інтенсивністю.

    Текст повісті написаний фрагментами, те, що ці фрагменти не можуть скластися в остаточний пазл, те, що ми повною мірою не розуміємо героїв, у жодній із ситуацій ми не буваємо до кінця, нас не пускають за обмежувальну лінію - у цьому дуже багато непевності. 

    Леся ніби й художниця, але це не точно. Олекса ніби й займається кондиціонерами. В нього є минуле, яке він остаточно не артикулює. Він ніби й закрутив роман зі старшою жінкою Жанною, але чи це кохання, пристрасть, втеча - впевненості немає. Донька Тая - підліток, тож у неї дуже багато запитань до світу, до того, що їй хочеться робити і де бути, що таке дружба і підтримка, у павутині невизначеності застрягає ще й батьківська любов. І тут непевність: чи можна покластися на батьків, чи можна не сумніватися у їхніх намірах, чи можна перестати тривожитися хоч на мить? Пес Діна з притулку, тож він, точніше вона, ніколи не зможе остаточно бути впевненою в людях, які одного разу вже покинули. 

    Навколо - війна, але ми не маємо часових маркерів, окрім спогаду про 2021 і ковід, геолокацій, окрім того, що це велике місто з річкою та метро, лиш назви станцій вказують на Київ. 

   Письменниця говорить про болісне сьогодення та травму, жодного разу не використавши слова "війна". Для багатьох читачів ця книжка залишить чимало питань без відповідей і дратуватиме цим. Хоча саме питання без відповідей - фішка прози Софії Андрухович. Деякі сцени «Катананхе» неможливо забути, а деякі хочеться нескінченно інтерпретувати. А це запорука довгого життя книжки і її якості. 

   Насолоджуйтесь!

В статті використані інтернет-матеріали

Зеленська О.