10 липня відзначаємо 150-річчя від дня народження Марселя Пруста

 

Марсель Пруст (Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust) — французький письменник, есеїст та критик, що здобув світове визнання як автор роману-епопеї
«У пошуках утраченого часу» (À la recherche du temps perdu), одного з найвизначніших літературних творів двадцятого століття. Письменник сворював роман протягом 1908/1909-1922 років. Роман був опублікований в семи частинах з 1913 по 1927 рік.

Українською мовою роман переклав Анатоль Перепадя. Його вперше опублікували у видавництві «Юніверс» з 1997 по 2022 рік.

1. На Сваннову сторону (Du côté de chez Swann, 1913);
2. У затінку дівчат-квіток (À l'ombre des jeunes filles en fleurs, 1919) — Гонкурівська премія;
3. Ґермантська сторона (Le Côté de Guermantes, 1921/22);
4. Содом і Гоморра (Sodome et Gomorrhe, 1921/22);
5. Полонянка (La Prisonnière, 1923);
6. Альбертина зникає (Albertine disparue, 1925);
7. Віднайдений час (Temps retrouvé, 1927).

Інформаційно-бібліографічним відділои ЦРБ ім. М.О. Некрасова випущено рекомендацій список літератури 
«Намагайтесь завжди зберегти шматок

неба над вашим життям»

присвячений 150-річчя від дня народження Марселя Пруста

переглянути>>>

Шановні читачі!

Ви можете ознайомитись з романом-епопеєю у відділі абонементу нашої бібліотеки.

Запрошуємо до бібліотеки.

Почесний громадянин Києва

  8 липня 2021 року виповнюється 210 років з дня народження почесного громадянина Києва - Караваєва Володимира Опанасовича (1811-1892р.р.), дійсного таємного радника, доктора медицини, заслуженого ординарного професора.

   Ким був цей знаменитий киянин, про якого в 19 столітті ходила приказка: «Піти до Києва - в Лавру помолитися і Караваєву поклонитися»?

   Хірург і офтальмолог В.Караваєв у 1840 році був призначений професором медичного факультету Київського університету, став його першим деканом і викладав там до 1886 року. Лікаря Караваєва заслужено називають першим в Україні і Росії хірургом-окулістом, одним із засновників вітчизняної офтальмології. У 1844 році він заснував факультетську хірургічну клініку, де співпрацював з Миколою Пироговим. Караваєв першим у світі розробив операцію по виправленню косоокості та методику видалення катаракти. Він став одним з ініціаторів створення в 1870 році при університеті кафедри хвороб очей.

  Виконував пластичні операції. Перший в Україні виконав операцію під ефірним наркозом. Володимир Опанасович також працював у військовому госпіталі, який з 1846 року був базою медичного факультету. Два дні на тиждень Караваєв приймав та оперував незаможних безкоштовно(!) Багатьма його відкриттями і напрацюваннями медики Європи користуються досі.

   Тільки за один рік він провів 180 операцій - і жодного летального результату, а за все життя - до 16 тисяч! І основна його діяльність - 52 роки (!!!) - пройшла саме в Києві ...

  Володимир Опанасович жив на Шулявській вулиці, яку в 1891 році до 50-річчя університетської діяльності професора, перейменували на його честь у Караваєвську (нині — вулиця Льва Толстого). Тоді ж назву Караваєвська отримала і нинішня площа Льва Толстого.

   Почесний громадянин Києва, почесний член Київського і Казанського університетів і багатьох медичних товариств.

  З ім'ям Володимира Караваєва пов'язана назва історичної місцевості у Києві — Караваєві дачі. У середині XIX століття тут знаходився київський садовий «Деревинний розплідник», який в 1869 році був куплений професором. У 1873 році він приєднав до нього придбаний у Військовій гімназії (Кадетському корпусі), так звану «гімназичну земельну ділянку».

   Після смерті Володимира Караваєва його дочка, Ольга Караваєва-Колчакова, розділила володіння (понад 30 га) на 238 ділянок і протягом 1903–1908 років розпродала їх.

   

  Помер Володимир Опанасович у березні 1892 року. Похований з великими почестями на Байковому цвинтарі.

   В хірургічній клініці Київського Національного медичного університету на бульварі Шевченка, 17 встановлено його бронзове погруддя.

80 років від початку героїчної оборони Києва

   Оборона Києва тривала з липня і до вересня 1941-року — 72 дні. Протриматися так довго вдалося зокрема  тому, що на захист міста стало населення столиці України та області. Разом з регулярною армією билися понад 35 тисяч добровольців народного ополчення. Вперше було використано протитанкові їжаки — конструкцію зі схрещених й зварених чи зв’язаних трамвайних та залізничних рейок.

   Для будівництва додаткових укріплень щодня мобілізовували 160 тисяч мирного населення — працівники тилу викопали навколо міста ще 230 км протитанкових ровів, побудували 1 650 дзотів та укріплень. Також заклали 100 тисяч мін. На шляху у гітлерівців також постав Київський укріплений район (КиУР) — система дотів, які побудували до війни на величезній дузі у 85 кілометрів навколо столиці України: від Дніпра на півночі — до Дніпра на півдні міста. Саме за оборону Києву потім присудили звання «Місто-Герой».

   Більша частина споруд КиУР, які збереглися — це довготривалі оборонні точки (ДОТ), серед них є як вцілілі, так і частково або повністю зруйновані (більша частина у часи Німецько-радянської війни). Окремими групами ентузіастів були проведені роботи по реставрації та музеєфікації деяких найбільш вцілілих ДОТів. В місцях розміщення музеєфікованих ДОТів регулярно проводяться історичні реконструкції. Частина ДОТів КиУР мають статус пам'ятників історії.

  У Голосіївському районі міста Києва розташовано багато пам'ятних знаків, які нагадують про буремні часи початку Другої світової війни. Голосіївський ліс береже пам'ять про захисників міста.

 Завдяки дослідженням істориків, вивченню документальних матеріалів та фільмів можна відновити події тих часів. 

 

     В читальній залі  було переглянуто документальний фільм

 Андрія Дмитрука "Київські доти" з циклу"Історія на екрані".

Книгу- в сім'ю, сім’ю – в бібліотеку.

    

  Читаюча сім’я: мама, тато та діти; бабуся та онуки; мама, дідусь та онуки; мама та діти…Безліч варіантів. Головне – читаємо разом.

   

 

  

 

   Бібліотекарі відділу абонементу особливу увагу приділяють родинному читанню. У сімейному формулярі зберігаються відомості про всіх членів сім’ї, та їх читацькі запити.

  Сім’я не завжди разом відвідує бібліотеку, але кожен член сім’ї разом з бібліотекарем подбають про те, щоб не залишити поза увагою усі літературні уподобання інших.

Підказки для батьків:
- Читайте своїм дітям у голос якомога частіше: 20 хвилин читання щовечора або казка перед сном – це мінімальна необхідність.
- Читайте самі, показуючи приклад дитині.
- Дозволяйте дитині самостійно вибирати книги для читання: пригоди, казки, подорожі, фантастика – найпопулярніші жанри. Книги про історію, географію, техніку, комп’ютери також цікаві дітям.
- Потурбуйтесь, щоб у дитини вдома було багато яскравих книжок.
- Регулярно відвідуйте з дитиною бібліотеку та книжковий магазин.
- Даруйте дитині книги.
- Зробіть читання приємним дозвіллям.
- Завжди хваліть і заохочуйте дитину, якщо вона читає.

Бажаємо всім вдалих книжкових знахідок!

У статті використані інтернет матеріали.