8 липня 2021 року виповнюється 210 років з дня народження почесного громадянина Києва - Караваєва Володимира Опанасовича (1811-1892р.р.), дійсного таємного радника, доктора медицини, заслуженого ординарного професора.
Ким був цей знаменитий киянин, про якого в 19 столітті ходила приказка: «Піти до Києва - в Лавру помолитися і Караваєву поклонитися»?
Хірург і офтальмолог В.Караваєв у 1840 році був призначений професором медичного факультету Київського університету, став його першим деканом і викладав там до 1886 року. Лікаря Караваєва заслужено називають першим в Україні і Росії хірургом-окулістом, одним із засновників вітчизняної офтальмології. У 1844 році він заснував факультетську хірургічну клініку, де співпрацював з Миколою Пироговим. Караваєв першим у світі розробив операцію по виправленню косоокості та методику видалення катаракти. Він став одним з ініціаторів створення в 1870 році при університеті кафедри хвороб очей.
Виконував пластичні операції. Перший в Україні виконав операцію під ефірним наркозом. Володимир Опанасович також працював у військовому госпіталі, який з 1846 року був базою медичного факультету. Два дні на тиждень Караваєв приймав та оперував незаможних безкоштовно(!) Багатьма його відкриттями і напрацюваннями медики Європи користуються досі. Тільки за один рік він провів 180 операцій - і жодного летального результату, а за все життя - до 16 тисяч! І основна його діяльність - 52 роки (!!!) - пройшла саме в Києві ...
Володимир Опанасович жив на Шулявській вулиці, яку в 1891 році до 50-річчя університетської діяльності професора, перейменували на його честь у Караваєвську (нині — вулиця Льва Толстого). Тоді ж назву Караваєвська отримала і нинішня площа Льва Толстого.
Почесний громадянин Києва, почесний член Київського і Казанського університетів і багатьох медичних товариств.
З ім'ям Володимира Караваєва пов'язана назва історичної місцевості у Києві — Караваєві дачі. У середині XIX століття тут знаходився київський садовий «Деревинний розплідник», який в 1869 році був куплений професором. У 1873 році він приєднав до нього придбаний у Військовій гімназії (Кадетському корпусі), так звану «гімназичну земельну ділянку». Після смерті Володимира Караваєва його дочка, Ольга Караваєва-Колчакова, розділила володіння (понад 30 га) на 238 ділянок і протягом 1903–1908 років розпродала їх.
Помер Володимир Опанасович у березні 1892 року. Похований з великими почестями на Байковому цвинтарі.
В хірургічній клініці Київського Національного медичного університету на бульварі Шевченка, 17 встановлено його бронзове погруддя.
Немає коментарів:
Дописати коментар