Оборона Києва тривала з липня і до вересня 1941-року — 72 дні. Протриматися так довго вдалося зокрема тому, що на захист міста стало населення столиці України та області. Разом з регулярною армією билися понад 35 тисяч добровольців народного ополчення. Вперше було використано протитанкові їжаки — конструкцію зі схрещених й зварених чи зв’язаних трамвайних та залізничних рейок.
Для будівництва додаткових укріплень щодня мобілізовували 160 тисяч мирного населення — працівники тилу викопали навколо міста ще 230 км протитанкових ровів, побудували 1 650 дзотів та укріплень. Також заклали 100 тисяч мін. На шляху у гітлерівців також постав Київський укріплений район (КиУР) — система дотів, які побудували до війни на величезній дузі у 85 кілометрів навколо столиці України: від Дніпра на півночі — до Дніпра на півдні міста. Саме за оборону Києву потім присудили звання «Місто-Герой».
Більша частина споруд КиУР, які збереглися — це довготривалі оборонні точки (ДОТ), серед них є як вцілілі, так і частково або повністю зруйновані (більша частина у часи Німецько-радянської війни). Окремими групами ентузіастів були проведені роботи по реставрації та музеєфікації деяких найбільш вцілілих ДОТів. В місцях розміщення музеєфікованих ДОТів регулярно проводяться історичні реконструкції. Частина ДОТів КиУР мають статус пам'ятників історії.
У Голосіївському районі міста Києва розташовано багато пам'ятних знаків, які нагадують про буремні часи початку Другої світової війни. Голосіївський ліс береже пам'ять про захисників міста.
Завдяки дослідженням істориків, вивченню документальних матеріалів та фільмів можна відновити події тих часів.
В читальній залі було переглянуто документальний фільм
Андрія Дмитрука "Київські доти" з циклу"Історія на екрані".
Немає коментарів:
Дописати коментар