До 160-річчя початку Польського повстання 1863–1864 рр.

Польське повстання 1863-1864 років 

 Січневе повстання - шляхетське повстання 1863-1864 років на землях колишньої Речі Посполитої. Разом із поляками у повстанні взяли участь литовці, білоруси й українці .

 Найбільше повстання, що знайшло підтримку міжнародної громадської думки. Повстання мало характер партизанської війни, під час якої відбулося близько 1200 битв і сутичок.   Скінчилося поразкою повстанців, з яких кількадесят тисяч загинули в сутичках, близько 1000 були страчені, близько 38000 засуджені до каторги чи заслані до Сибіру, а близько 10000 подалися на еміграцію.

 Обурений насильницьким поділом його території і ліквідацією самостійної держави Речі Посполитої, протестуючи проти тяжкого національного гніту, польський народ (а також інші народи, що входили в Річ Посполиту: литовці, білоруси, українці) не припиняли боротьби за своє визволення.

 На початку 60-х років XIX століття визвольний рух охопив значні маси населення колишньої Речі Посполитої. Після початку повстання у Варшаві було створено Національний Уряд, який видав "Маніфест" в якому закликав народи до боротьби проти окупації Російської імперії та створення Речі Посполитої Трьох народів.

 Незважаючи на крах Польського повстання 1863–1864 рр., його вплив на подальшу історію Європи неможливо переоцінити. Воно сприяло загальному піднесенню патріотичного духу серед народів як Російської імперії, так і інших народів, що знаходилися у складі великих держав та відчували свої права утисненими.

 Сторінки історії України та Польщі драматичні, часом трагічні, мають різні аспекти. Але це відобразилось на долях людей, які жили в Україні. І це - найцікавішій історичний матеріал, який треба вивчати і досліджувати.

 Ліна Станіславівна Агаркова більш детально розповіла про  суть і характер найбільшого та останнього в ХІХ столітті польського повстання .

З нагоди ювілейної дати 

                      160-річчя початку Січневого повстання в Польщі  

у читальній залі відбувся перегляд  відеофільму 

"Польське повстання 1863 р.".

22 січня - День Соборності України

  22 січня, Україна відзначатиме День Соборності (день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки).

 Ідея соборності для українців завжди була актуальною. Підтвердження розуміння українським народом єдності, незалежно від політичних кордонів, які розділяли нашу територію, можна знайти у різних епохах.

  Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність (соборність) стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча.

 Процес об’єднання двох українських республік - УНР і ЗУНР - почався невдовзі після встановлення української влади у Східній Галичині.  1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали "Передвступний договір". Статті угоди констатували, непохитний намір ЗУНР "злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою". Зі свого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду "прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку".

  22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. Відтак ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.

   ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах.

  21 січня 1990 року українська патріотична громадськість із нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР утворила між Івано-Франківськом і Києвом живий ланцюг єднання. Кількість учасників акції достеменно невідома. Різні джерела називають від 500 тисяч до трьох мільйонів людей, які взялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва через Львів до Івано-Франківська. Акція стала провісником майбутнього падіння СРСР і постання незалежності України.

 Проголошення Соборності УНР і ЗУНР - історичний акт об’єднання українських земель в одну державу. Ця подія стала основоположною для українського державотворення. 

У публікації використано інформацію та матеріали з інтернет сайтів

До цієї дати у читальній залі оформлено виставку - присвяту

"Соборність у наших серцях"

16 січня - День пам’яті захисників Донецького аеропорту

В Україні 16 січня відзначається 

День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

  Всеукраїнський День пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено з ініціативи українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт.

  Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів.

   У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.

   В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.

  За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.

  У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами термінала ДАП загинуло 58 "кіборгів", тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

 Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, декого - посмертно.

  Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року "кіборги" знову зі зброєю у руках захищають Батьківщину.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3653397-v-ukraini-den-pamati-kiborgiv.html

Донецький аеропорт.

Ірина Вовк 

"На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. 

Донецький аеропорт." 

 

   Друга книга тритомника Ірини Вовк це спогади про перші тижні, місяці й роки російської навали. 

    Спогади про загиблих захисників нашої землі в перші дні російсько - української війни у 2014 році. Про загиблих у "котлі"  під Пісками (епізод війни, який чомусь лишився непоміченим), про сотні розстріляних на Луганщині під містечком з промовистим ім’ям - Щастя. А ще про донецький форпост - ДАП, що у свідомості громадян лишився "символом незламності", про героїв-кіборгів, що захищали аеропорт до останнього і були полонені й розстріляні після тортур. 

   Це нездоланний біль живих, туга за втраченими життями, а також нагадування нам, людям у тилу, про "воїнів світла", які першими зупинили цю погань, що прийшла на нашу землю, і сплатили найдорожчу ціну за наш спокій і добробут. 

     Книга важка, але потрібна, щоб ми завжди пам’ятали і ніколи не забули наших перших героїв, що пішли у вічність…

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги