Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу.
Як і рідна мова, народна творчість тісно пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно. Звичаї об'єднують людей в один народ. Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні.
Головним святом року українці вважають Пасху і називають його Великоднем. Кажуть, що «Великдень – всім святам свято». В Україні християнське свято Воскресіння Ісуса Христа з мертвих поєднало в собі багато прадавніх обрядів, ритуалів і вірувань, пов’язаних із днем весняного рівнодення, який колись називали Великим днем і святкували як початок нового аграрного року – визначальну подію в житті українців-землеробів.
На Великдень цілий день дзвонять дзвони. Освячують життя, освячують світ. Нове імення дають усьому буттю. Звершилося чудо.
На Великдень печуть хліб-паску, круглий, жовтий та смачний– символ сонця. Зверху паску прикрашають зробленими з тіста квітками, фігурками пташечок і спіралями.
Розфарбовані яйця є давнім символом відродження життя, природи і сонця.
Дряпанки - пофарбовані яйця з нанесеними голкою візерунками.
Мистецтво писанкарства колись було поширеним у всіх регіонах України. Сьогодні воно відродилося, й великодня писанка стала своєрідним символом нашої країни. На свято її дарують рідним, знайомим, коханим – на щастя, на здоров’я, на багатство.
За народними повір’ями, на Великдень уся сім’я має зібратися разом за святковим столом, аби протягом року успіх і достаток не оминали її.
Діти та молодь ходять «хрестувати» – вітати зі святом родичів, хрещених батьків, сусідів і добрих знайомих. За це їх обдаровують ласощами й подарунками.
Тривають великодні святкування тиждень і закінчуються відвідинами могил родичів.
Святкова інсталяція прикрасила
літературну вітальню відділу абонементу.
Пропонуємо вам перегорнути сторінки книжок, які розкажуть про Великдень та продемонструють витвори мистецтва українських майстрів.
Антрополог, етнограф, археолог, літературний критик Х. К. Вовк (1847-1918) у світі наукових досліджень розвінчував вигадки російських імперських учених, котрі вважали Україну всього лиш "югом России". Він переконливо доводить, що український народ усіма своїми особливостями відмінний від сусідніх і становить собою окрему, неповторну антропологічну та етнографічну цілість.
Свято - це не тільки і не стільки застілля, скільки вміння створити святковий настрій та провести незабутній день разом із родиною та друзями. У книзі ви знайдете все про головні українські свята - історію, традиції, прикмети, ритуали, а ще пісні з нотами, святкові страви із рецептами, ігри та забави, рукомесло зі схемами, і до того ж, багато малюнків та іншої корисної інформації. Умовно книга поділена на чотири розділи, кожен з яких охоплює окремий сезон року: весна, літо, осінь, зима.
Унікальність альбому "Звичаї українського народу" - в ілюстраціях видатного українського живопосця, лауреата Державної премії України імені Т.Г. Шевченка Феодосія Гуменюка. Сенсом його творчості є історична тематика, українські звичаї та обряди. Картини митця знані в Україні, країнах Європи, США, Канади. Вони неодноразово експонувалися на представницьких вітчизняних та закордонних виставках, серед яких і персональні виставки в Канаді, США, Франції, Україні.
Для мистецтвознавців, художників, викладачів і студентів мистецьких навчальних закладів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва, музейних працівників, шанувальників народного мистецтва.
„Писанки на Галицькій Волині” Мирона Кордуби є одним з перших ґрунтовних досліджень, присвячених українському писанкарству. Незважаючи на географічну локальність (Північна Галичина), автор використовує широкий науковий контекст — як всеукраїнський, так і європейський. Особливо цікавим є наочний морфологічний аналіз орнаментів писанок, що має не лише наукову, а й прикладну цінність. Прикрасою праці є великий кольоровий ілюстративний додаток зі 154 писанок, який виконав літографічним способом Андрій Андрейчин.
Чудовий фотоальбом "Музей писанкового розпису. Писанка." Він Знаходиться в Коломії. Збірка Музею налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та країн світу.
Це і писанки, мальованки, дряпанки, створені на курячій, гусячій, страусовій чи навіть перепелиній шкаралупі.
У статті використані інтернет матеріали.
