30 серпня, 2024

"Намалюю тобі зорі" (відео)

     Світлана Бахметова, дружина загиблого захисника України Руслана Бахметова, музикант, викладає в музичній школі гру на бандурі і сольний спів. Маючи чудовий голос, під час заходу "Вшануй героя!", вона проникливо виконала стрілецьку пісню "Повіє вітер степовий", "Колискову" і "Намалюю тобі зорі" з репертуару Тіни Кароль. Через музику Світлана виражає свої емоції, це її внесок у підтримку духу і патріотизму, нагадування, що навіть у найважчі часи важливо зберігати культуру та традиції.

"Повіє вітер степовий"


"Колискова"


     Виконавиця впевнена, що ми зможемо втілити мрії в життя, якщо будемо "програмувати своє майбутнє". 

"Намалюю тобі зорі"


29 серпня, 2024

Година пам’яті «Вшануй героя!»

     Російсько-українська війна почалася 20 лютого 2014 року, а бої за Іловайськ у серпні того ж року стали однією з найтрагічніших подій її початкової стадії. 29 серпня 2014 року агресор підступно відкрив вогонь по наших захисниках під час їх виходу з оточення через «зелений» коридор. Там полягли 366 українських воїнів, 429 були поранені, 158 зникли безвісти, а 300 потрапили в полон.     

     Іловайськ ‒ це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, свідчення відваги та подвигу наших військових. Пам'ятаймо, що, попри втрати та підступність ворога, наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу.

     Працівники ЦБС Голосіївського району міста Києва відзначили цю трагічну дату, провівши годину пам’яті «Вшануй героя!» у бібліотеці «Голосіївська». На захід були запрошені матері та дружини загиблих воїнів, які поділилися спогадами про своїх близьких та їхній героїчний шлях.
     Захід відкрив працівник бібліотеки «Голосіївська» та голова ГО «Славетні епохи України» Олег Дурмасенко, розповівши чому саме 29 серпня обрано днем, коли офіційно вшановують пам’ять тих, хто загинув, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України. 


     Олена Лужевська розповіла про свого чоловіка Руслана Лужевського ‒ загиблого Героя України, спецпризначенця «Альфи» СБУ. В 2014 році, виконуючи завдання на Донбасі, він потрапив в засідку. Руслан Лужевський з побратимами стали одними з перших загиблих на цій війні.

               



    
                
 Світлана Бахметова поділилася з присутніми своєю історією кохання з чоловіком Русланом. Він не був військовим, працював на броварському заводі, але поза робочим часом багато робив для місцевої ТрО та військових. Весною 2023 року Руслана призвали до війська і в серпні того ж року він загинув. Руслан Бахметов був командиром десантно-штурмового взводу.



   Олександра Сагун згадувала найдорожчу людину ‒ свого синочка Богдана. В лютому 2022 року Богдан пішов в ТрО Шевченківського району Києва, згодом на фронті став командиром мінометного взводу. Загинув 26 червня 2022 року. Богдану Сагуну назавжди залишилося 25 років.






     Олег Дурмасенко показав особисті речі і картину «Повернення героя!», на якій зобразив свого сина, Героя АТО та Революції Гідності Олексія. «Цей портрет ‒ сутність моєї дитини», ‒ каже Олег. Хлопець, який в мирному житті був художником, талановитим дизайнером-флористом, взяв в руки замість троянди зброю і пішов захищати Батьківщину. Олексію Дурмасенку теж назавжди 25-ть.



     Директор ЦБС Голосіївського району міста Києва Галина Станіславчук вручила Олегу Дурмасенку подяку від управління культури Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації за національно-патріотичне виховання дітей та молоді, підтримку родин загиблих захисників України та свідому громадянську позицію.
     Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно і розповісти всі героїчні або трагічні історії. Проте можемо докласти максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Наша пам’ять про них має бути живою і дієвою. Тому присутні на заході підтримали патріотичні ініціативи, висловили бажання розширювати їх, залучаючи істориків, літераторів та громадських діячів. Це важливо для виховання молодого покоління на прикладах героїчних вчинків справжніх українців, які пишуть історію Незалежної України.







26 серпня, 2024

Презентація книги

Сергій Жадан Псалом авіації
   "Псалом авіації" - це віршована збірка від сучасного українського письменника Сергія Жадана. Найкращим аспектом "Псалому авіації" є спроможність автора передати вплив природи на наш спосіб бачення та сприйняття світу. 
   Рядки з віршів чіпляють та проникають прямо у глибину душі. Це вірші про зміни, які обов'язково відбудуться, це вірші про життя та кохання, про відліт птахів та втрачені можливості. Ця збірка розкриває внутрішні переживання автора та вводить нас у стан невагомого прозорого смутку, адже поезії на її сторінках навіюють легку меланхолію. Кожен вірш - це маленька історія, у якій читач обов'язково побачить себе та своє життя. Книжку супроводжує неймовірно гарне та стильне фотооформлення. 
    Збірка стане цінним відкриттям для шанувальників поезії, а також для тих, хто бажає знайти гармонію з навколишнім світом. Такі вірші варто перечитувати по кілька разів, щоразу віднаходячи в їх римах нові сенси, горизонти та той розвій палітри почуттів, котрий вкладав у кожен рядок автор, передаючи таким чином власні душевні переживання, бажання та самоаналіз. 


23 серпня, 2024

День Державного Прапора України

        Сьогодні біля Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації відбулася урочиста церемонія підняття Державного Прапора України. Захід розпочався з хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії рф проти України. У церемонії взяли участь військові, рятувальники, поліцейські, волонтери, медики та представники благодійних організацій, а також діти з дитячих будинків сімейного типу. 


     До громади звернувся голова районної державної адміністрації Сергій Садовой.



                        




     Працівники ЦБС Голосіївського району разом із ГО «Славетні епохи України» також долучилися до цієї події. У цей непростий час наш прапор залишається символом надії та незламності, і ми віримо, що незабаром він майорітиме над усією звільненою Україною.

   

    
  


  









22 серпня, 2024

24 серпня - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

  Акт проголошення незалежності України 1991 - політико-правовий документ Верховної Ради України, який визначив новий державний статус України. Прийнятий 24.08.1991року.
  Ухвалення документа відбувалося в умовах реальної загрози державному суверенітету України і стало відповіддю на спробу державного перевороту 19.08.1991 з боку реакційно-консервативних сил у вищому керівництві Комуністичної партії Радянського Союзу. Однак створений з цією метою Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) не зміг поставити під свій контроль силові структури й заволодіти становищем на всій території СРСР. Провал цієї спроби відкривав перед Україною та іншими колишніми радянськими республіками можливість реалізації державницьких прагнень. 20.08.1991 Президія Верховної Ради УРСР ухвалила заяву, в якій дія постанов ДКНС на території України не визнавалася. 24.08.1991 року Верховна Рада УРСР зібралася на позачергову сесію. З доповіддю про політичну ситуацію виступив Голова Верховної Ради УРСР Л. Кравчук, співдоповіді зробили народні депутати О. Мороз  -  від       більшості    та   І. Юхновський - від опозиції.
  З метою захисту суверенітету України було запропоновано створити Раду оборони України і Національну гвардію; ухвалити закон про статус військ, розташованих на території України; розв’язати питання про департизацію правоохоронних органів республіки; розробити механізм реалізації економічної незалежності шляхом переходу у власність України підприємств та організацій союзного підпорядкування. Ці заходи означали утвердження незалежного статусу України, внаслідок чого УРСР припиняла своє існування. З  метою   надання      легітимності       доленосним        рішенням,                     І. Юхновський запропонував проголосити акт, у якому мав бути зафіксований новий державно-політичний статус України.
  Ввечері 24.08.1991 Верховна Рада України конституційною більшістю голосів (392 - "за", 4 - "проти") ухвалила Акт проголошення незалежності України. Цим Актом було започатковано новий етап розвитку України як самостійної, суверенної держави. Народні депутати визнали за необхідне провести 01.12.1991 року Всеукраїнський референдум на підтвердження Акту незалежності та вибори Президента України.
 24 серпня оголошено національним святом - Днем Незалежності України.

До цієї видатної дати у читальній залі
розгорнуто виставку-ствердження
"Україна є! Україна буде!"




Україна починається з кожного з нас!

З Днем Незалежності Украïни!

До 50-річчя Сергія Жадана

      Сергій Вікторович Жадан - особистість різнобічна: одночасно поет, прозаїк, автор есе, перекладач і організатор літературних фестивалів, рок-концертів, театралізованих вистав і навіть акцій громадянської непокори.
  Письменник народився в Старобільську Луганської області 23 серпня 1974 р. Закінчивши місцеву школу, поїхав до Харкова і вступив до філфаку Харківського педуніверситету, де вивчав українську і німецьку філологію. Продовжив навчання в аспірантурі. Захистив кандидатську дисертацію з українського футуризму (вивчав твори Михайля Семенка). Потім залишився викладати на кафедрі української літератури рідного вишу. Паралельно займався перекладами віршів сучасних російських, білоруських, англійських і німецьких поетів. Писав власні книги. 
   У книгах Сергія Жадана відбилися знакові події епохи: розпад СРСР, надії й розчарування, блукання умів, війна і пошуки виходу з кризи. І все це переломлюється крізь призму людської особистості - живої, вдумливої, люблячої, яка страждає і намагається знайти опору в нещадному світі. 
   Починав письменник з віршів. Перша поетична збірка побачила світ у 1993 році. П'ять років потому Сергій Жадан отримав премію "Вірш року" від львівського літературного об'єднання "Бу-Ба-Бу". Нинішня критика визнає цього автора безумовним лідером української поезії межі століть. На сьогодні його перу належить не менше п'ятнадцяти віршованих збірок. Основна тематика віршів - любов, війна й біль. За кордоном здебільшого визнання отримали прозові книги письменника. У 2000 році був обраний заступником керівника Асоціації українських письменників. 
   З 2004 року повністю присвятив себе літературній діяльності. Сергій Жадан часто виступає зі своїми віршами в українських і європейських містах. З 2000 року його супроводжує харківська панк-група "Собаки в космосі". Письменник активно бере участь в політичному житті країни. Був прихильником Помаранчевої революції. А в березні 2014 року навіть постраждав під час зіткнень харківського євромайдану з його ідеологічними противниками.
    На сьогоднішній день Сергій Жадан пройшов навчання після того, як нещодавно поповнив лави ЗСУ. Він сказав, що українцям не варто боятися йти на фронт.
"Заняття були цікавими. Було насичено, інтенсивно, в чомусь - важко, в чомусь - приємно, тому що були однодумці в "Хартії". 
   Сергій проходив навчання разом з іншими учасниками гурту "Жадан і Собаки", які теж мобілізувалися.  "Ми приїхали нашою групою, і ми - музиканти проходили вишкіл разом з усіма. Для нас не роблять якихось привілеїв, не роблять якихось попусків", - сказав Сергій.

Пропонуємо віртуальну виставку присвячену 
50-річчю з дня народження Сергія Жадана
"Ді джей української прози"


Жадан, С. В. Капітал [Текст] / С. В. Жадан. -Харків : Фоліо, 2006. - 797с.
Все, що ти хотів дізнатись про соціалістичний реалізм, але не мав у кого спитати. Книга, яку ти ніколи не знайдеш у бібліотеці свого профтехучилища. Для тих, хто бореться з системою за допомогою власних шкідливих звичок. "Депеш Мод", "Цитатник", "Аnarchy in the UKR" та "Гімн демократичної молоді" - вперше під однією обкладинкою. 

Жадан, С. В. Інтернат [Текст] : роман / Сергій Жадан. - Чернівці: Меридіан Чорновіц, 2017. - 336с.
   Неупереджений погляд на найболючіші події. Ти не розпалював вогонь. Але гасити його доведеться й тобі…
…Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І визначитись, на чиєму боці його дім…

Жадан, С. В. Хлібне перемир'я [Текст] : п'єса / Сергій Жадан.  - Чернівці: Меридіан Чорновіц, 2020. - 128с.
Події п’єси "Хлібне перемир’я" відбуваються влітку 2014 року. Історія однієї смерті поступово перетворюється на історію цілого покоління, на історію стосунків між дітьми та батьками, на історію зради й недовіри, сповнену комічних слів і трагічних сенсів, поєднувати які так досконало вміє Сергій Жадан. Війна триває, і жодне перемир’я не здатне загоїти завданих ран: вони й далі нитимуть, назавжди змінюючи життя людей, які зовсім не збиралися воювати.

Жадан, С. В. Гімн демократичної молоді. [Текст] / Сергій Жадан. - Харків: Фоліо, 2007. - 223С.
Шість ліричних історій про розвиток середнього бізнесу в умовах формування відкритого суспільства. Сюжет книги поєднує в собі ліричну оповідь із фаховими публіцистичними розвідками, присвяченими легалізації тіньового сектору економіки. Все, що ви хотіли знати про дружбу і вірність менеджерів середньої ланки, але не знали в кого спитатись.

Жадан, С. В. Біг Мак та інші історії [Текст] : книга вибраних оповідань / Сергій Жадан. - Харків : Фоліо, 2013. - 314с.
   "Біг Мак та інші історії" є книгою вибраних оповідань Сергія Жадана, написаних протягом останніх десяти років. Збірка містить як тексти першої прозової книги автора "Біг Мак" (2002 - 2003), так і пізніші твори, датовані другою половиною 2000-х. Оповідання в книзі подані у хронологічному порядку, що дає можливість допитливому читачеві прослідкувати час та географію написання кожного з них. 

Жадан, С. В. Месопотамія [Текст] : збірка оповідань і віршів / Сергій Жадан. - Харків: Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 368с.
   Філософські відступи, фантастичні образи, вишукані метафори й специфічний гумор - тут є все, що так приваблює у творах Сергія Жадана. Історії Вавилона, переказані для тих, хто цікавиться питаннями любові і смерті. Життя міста, що лежить поміж рік, біографії персонажів, які б’ються за своє право бути почутими й збагнутими, хроніка вуличних сутичок і щоденних пристрастей. Освідчення і зради, втечі і повернення, ніжність і жорстокість.
В статті використані інтернет-матеріали.

21 серпня, 2024

Презентація книги

 Сергій Жадан Список кораблів

   "Список кораблів" - це не просто збірка віршів, а також своєрідний артбук, де гармонійно поєднуються мова поезії та візуальне мистецтво, щоб осмислити минуле і сучасне. Де поруч із текстами до читача промовляють і картини української художниці Катерини Косьяненко.
    Назва цієї поетичної збірки є алюзією до вічного давньогрецького епосу. "Список кораблів" - друга рапсодія "Іліади" Гомера, що містить перелік флотилій, які пристали до берегів Трої та готові до облоги міста. Для Жадана є важливим воєнний контекст "Іліади", він часто повертається до образу Троянської війни. А ще зазначає, що з нами зараз відбуваються криваві й драматичні сюжети, які, на жаль, доволі універсальні й зовсім не нові: любов, війна й довге повернення додому.
  Шістдесят віршів, що народилися як необхідність зафіксувати те, що зникає на очах, як спроба свідчити про свій час та його людей. Шістдесят віршів про пам’ять, що народжується з любові, та про вогонь, по якому лишається ніжність. Шістдесят спроб окреслити світло й розповісти про повітря над містом. Шістдесят уривків чужих розмов, шістдесят голосів, якими наповнюються весняні сутінки.
   "Список кораблів" - це список тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають. 

20 серпня, 2024

Незалежна Україна на віки

     День Незалежності України та День Державного Прапора, які ми відзначаємо цього тижня, символізують нашу боротьбу за свободу та суверенітет. З нагоди цих знаменних дат співробітники ЦБС Голосіївського району,  Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація та ГО «Славетні епохи України» оформили в приміщенні адміністрації  патріотичну локацію.  


     Присутні також вшанували пам’ять Героїв Голосіївського району, які відділи своє життя за нашу незалежність.




19 серпня, 2024

23 серпня - ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ


  Державний прапор - головний національний символ.
 Синьо-жовтий прапор для українців - символ свободи та  боротьби за  національну ідентичність. 
 У різні історичні часи саме під цим стягом українці виборювали незалежність. Під ним йшли до проголошення самостійності.
  І сьогодні, під час військового вторгнення росії на територію України, наш прапор став символом незламності українців, під синьо-жовтим прапором наші воїни захищають незалежність та суверенітет Української держави, щоб будувати власне майбутнє.
 Синьо-жовтий колір Державного прапору - колір нашої перемоги, яку впевнено наближають наші Збройні сили, усі  хто бере участь у захисті Батьківщини, незалежно від форми і статусу на фронті і в тилу, наші міжнародні партнери.

До цiєï дати у читальній залі розгорнуто тематичну полицю
"Жовто-блакитний нескорений стяг".


Вiтаємо з Днем Державного Прапора України!

14 серпня, 2024

День археолога


  До Дня археолога  у рамках  програми "Столична культура" у читальній залі було проведено вечір - зустріч  "Археологія Києва: ХХ сторіччя" з Євнікою Анатоліївною Ліньовою - екс-заступником голови Державної служби охорони культурної спадщини Мiнкультури України, археологом, істориком.
 Розповідь  була   присвячена  археологічним дослідженням та найціннішим знахідкам нашого міста, виявлених не лише у центральних районах  Києва, які  заповнили музейні вітрини та фондосховища.
 Цікавою була інформація  про археологічне дослідження Михайлівського Золотоверхого собору, де проводилися багаторічні архітектурно-археологічні розкопки, та про археологічне відкриття на Подолі, де виявили зрубні житлові та господарські споруди Х-ХІ ст.

 
 Євніка Анатоліївна супроводжувала розповідь великою кількістю архівних матеріалів,  ілюстрованими світлинами археологічних знахідок та цікавими виданнями з особистого архіву.

 Євніка Анатоліївна - унікальний свідок історичних подій та знахідок, має безцінний досвід у різних сферах діяльності.

Вітаємо зі святом усіх тих,
хто присвятив своє життя археологічній справі 
та збереженню історичної спадщини України.