Година пам’яті «Вшануй героя!»

     Російсько-українська війна почалася 20 лютого 2014 року, а бої за Іловайськ у серпні того ж року стали однією з найтрагічніших подій її початкової стадії. 29 серпня 2014 року агресор підступно відкрив вогонь по наших захисниках під час їх виходу з оточення через «зелений» коридор. Там полягли 366 українських воїнів, 429 були поранені, 158 зникли безвісти, а 300 потрапили в полон.     

     Іловайськ ‒ це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, свідчення відваги та подвигу наших військових. Пам'ятаймо, що, попри втрати та підступність ворога, наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу.

     Працівники ЦБС Голосіївського району міста Києва відзначили цю трагічну дату, провівши годину пам’яті «Вшануй героя!» у бібліотеці «Голосіївська». На захід були запрошені матері та дружини загиблих воїнів, які поділилися спогадами про своїх близьких та їхній героїчний шлях.

     Захід відкрив працівник бібліотеки «Голосіївська» та голова ГО «Славетні епохи України» Олег Дурмасенко, розповівши чому саме 29 серпня обрано днем, коли офіційно вшановують пам’ять тих, хто загинув, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України. 

     Олена Лужевська розповіла про свого чоловіка Руслана Лужевського ‒ загиблого Героя України, спецпризначенця «Альфи» СБУ. В 2014 році, виконуючи завдання на Донбасі, він потрапив в засідку. Руслан Лужевський з побратимами стали одними з перших загиблих на цій війні.

    

                

 Світлана Бахметова поділилася з присутніми своєю історією кохання з чоловіком Русланом. Він не був військовим, працював на броварському заводі, але поза робочим часом багато робив для місцевої ТрО та військових. Весною 2023 року Руслана призвали до війська і в серпні того ж року він загинув. Руслан Бахметов був командиром десантно-штурмового взводу.

   Олександра Сагун згадувала найдорожчу людину ‒ свого синочка Богдана. В лютому 2022 року Богдан пішов в ТрО Шевченківського району Києва, згодом на фронті став командиром мінометного взводу. Загинув 26 червня 2022 року. Богдану Сагуну назавжди залишилося 25 років.

     Олег Дурмасенко показав особисті речі і картину «Повернення героя!», на якій зобразив свого сина, Героя АТО та Революції Гідності Олексія. «Цей портрет ‒ сутність моєї дитини», ‒ каже Олег. Хлопець, який в мирному житті був художником, талановитим дизайнером-флористом, взяв в руки замість троянди зброю і пішов захищати Батьківщину. Олексію Дурмасенку теж назавжди 25-ть.

     Директор ЦБС Голосіївського району міста Києва Галина Станіславчук вручила Олегу Дурмасенку подяку від управління культури Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації за національно-патріотичне виховання дітей та молоді, підтримку родин загиблих захисників України та свідому громадянську позицію.

     Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно і розповісти всі героїчні або трагічні історії. Проте можемо докласти максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Наша пам’ять про них має бути живою і дієвою. Тому присутні на заході підтримали патріотичні ініціативи, висловили бажання розширювати їх, залучаючи істориків, літераторів та громадських діячів. Це важливо для виховання молодого покоління на прикладах героїчних вчинків справжніх українців, які пишуть історію Незалежної України.