10 серпня, 2022

110 років з дня народження Жоржі Амаду

   Жоржі Леал Амаду ді Фарія – знаменитий бразильський письменник, громадський та політичний діяч. Академік Бразильської Академії мистецтв та літератури. Народився в 1912 році на фазенді Аурісідіа в Бразилії, штат Баїя. За рік через епідемію віспи його сім'я змушена була переїхати до міста Ільєус, де Амаду провів все своє дитинство, враження цього періоду життя вплинули на його майбутню творчість. 
   Цікаво, що імена всіх братів письменника, як і його ім'я, починалися на літеру "ж" - Жофрі, Жоелсон та Жаміс.
   Навчався в університеті Ріо-де-Жанейро на факультеті права, де вперше зіткнувся із комуністичним рухом. Був активним членом Комуністичної партії Бразилії. Обирався депутатом Національного конгресу, після заборони компартії був висланий. 
   Об'їхав ряд країн Західної та Східної Європи,   Азії   та   Африки,   зустрічався   з 
П. Пікассо, П. Елюаром, П. Нерудою та іншими видними діячами культури. Зазнавав переслідувань за політичну діяльність. У 1948—1952 роках жив у Франції та Чехословаччині. Неодноразово відвідував СРСР. Був членом Всесвітньої Ради Світу. Удостоєний безлічі міжнародних та бразильських премій. Почесний доктор різних університетів у Бразилії, Португалії, Італії, Ізраїлі та Франції, володар багатьох інших звань практично в кожній країні Південної Америки. Після повернення на батьківщину в 1952 році повністю віддався літературній творчості, ставши співаком рідної Баїі, з її тропічною екзотикою та яскраво вираженим африканським початком у культурі. 
   Його романи відрізняє інтерес до народних традицій та магічного ритуалу, смак до життя з усіма його радощами. Ідеологічні установки у творчості поступаються місцем власне художнім критеріям, що діють у руслі того суто латиноамериканського напряму, яке отримало в критиці назву «магічного реалізму». Твори Амаду неодноразово екранізувалися, лягли в основу театральних та радіовистав, пісень і навіть коміксів. 
    Амаду не шкодує слів, щоб оспівувати все найкраще, що є у Бразилії. Спекотне сонце Баїі трансформує все, що йому трапиться. Робить яскравим, сонячним, радісним. Навіть християнство, помножене на африканських божеств, перетворилося на щось неймовірне, чуттєве, сильне та прекрасне. Дивовижний стиль Жоржі Амаду знаходиться десь між легендами, поезією, чарами моря і реальним життям з його насильством, бідністю, зрадою та любов'ю, ревнощами та пристрастю.

Пропонуємо вам віртуальну виставку найкращих книжок присвячену 
110 - річчю з дня народження Жоржі Амаду.
    Помер він 6 серпня 2001 року від серцевого нападу. Амаду не має могили в звичайному розумінні. Тіло Жоржі кремували, а попіл, слідуючи його бажанню, висипали біля коріння улюбленого романістом дерева манго.
 
..."Щастя не має історії, 
а щасливе життя не стає романом"...

У статті використані інтернет-матеріали.

08 серпня, 2022

9 серпня - Міжнародний день корінних народів світу


    2007 року Генеральна асамблея ООН прийняла декларацію про права корінних народів. Декларацію, яку готували 22 роки, підтримали 143 держави з 192. США, Канада, Нова Зеландія й Австралія проголосували проти цього документа, росія й ще десять країн утрималися. Декларація проголошує право корінних народів на самовизначення, землю й природні ресурси. "Корінні народи при здійсненні їхнього права на самовизначення мають право на автономію або самоврядування в питаннях, що належать до їхніх внутрішніх і місцевих справ, а також шляхів і засобів фінансування їхніх автономних функцій", - йдеться в Декларації.
       Цього дня в усьому світі проводять безліч заходів, мета яких - розповісти про розмаїття та багатство культур корінних народів і особливий внесок в світову скарбницю культурного надбання.
      Закон України "Про корінні народи України" набув чинності 23 липня 2021 року та визначає корінними народами України, які сформувалися на території Кримського півострову, кримських татар, караїмів і кримчаків. Решта національних меншин України є діаспорою народів, котрі мають свої етнічні батьківщини чи національні утворення за межами України.
    Міжнародний день є нагодою, аби віддати шану стійкості корінних народів. Вони - носії безцінних корінних знань і культурної спадщини, які збагачують та примножують надбання світової культури.

До цієї дати  у читальній залі було розгорнуто
прес-перегляд  
"Пам'ятати своє коріння"

07 серпня, 2022

Найлюдяніші твори нового часу.

95 – років від дня народження Деніела Кіза.

     Деніел Кіз – американський письменник, вчений-філолог, автор десяти романів та кількох десятків оповідань (10 із них - фантастика). Народився у Нью-Йорку (в Брукліні) 9 серпня 1927 року у родині українських емігрантів. Вивчав психологію у Бруклінському коледжі, потім служив матросом в американських ВМС. Попри бажання батьків, які хотіли бачити сина медиком, Деніел починає займатися літературою. 
   Майбутній письменник пише комікси, короткі розповіді для журналу «Atlas Comics», працює фотографом. Після заочного навчання в інституті Кіз успішно захистив дисертацію у галузі англійської та американської літератури. Викладав у кількох університетах, удостоєний звання почесного професора літератури. Читав лекції у понад шістдесяти університетах по всій країні.
    Ранні оповідання видавалися під псевдонімами Кріс Деніел, Е. Д. Лок та Домінік Георг. Перша публікація – оповідання «Прецедент» – відбулася в 1952 році, у травневому випуску журналу «Marvel Science Fiction». Потім - ще три оповідання, а наступний зробив письменника знаменитим. Ідея прийшла до Кіза за кілька років до публікації, коли він викладав англійську мову студентам із психічними розладами, і полягала в наступному питанні: «Що трапилося б, якби було можливе збільшення людського інтелекту штучним шляхом?». 
   Чотири роки потому, в 1959 році було опубліковано оповідання «Квіти для Елджернона», який отримав у 1960 році премію «Хьюго», а у 1967 році був переписаний в однойменний роман, який також отримав одну з значних нагород у фантастиці – премію «Неб'юла». Таким чином, Деніел Кіз став єдиним автором, який зумів здобути дві найпрестижніші в англомовній науковій фантастиці нагороди за два твори з однією і тією ж назвою. За 40 років на батьківщині твори автора вийшли загальним тиражем понад 5 мільйонів екземплярів. За один рік видавництво додруковувало перший тираж... 58 разів(!). Книга витримала понад 50 перевидань у різних країнах світу. Роман був двічі екранізований. 
   Роман Кіза «Множинні уми Біллі Міллігана» («Таємнича історія Біллі Міллігана») відзначений нагородою «Seiun Award» від Федерації фантастики Японії за найкращу науково-фантастичну роботу та німецькою премією «Kurd Laßwitz». Деніел Кіз помер у віці 86 років у своєму будинку в Південній Флориді.
 Пропонуємо вам познайомитися з віртуальною виставкою 
книжок, які були переведені на українську мову: 
«Найлюдяніші твори нового часу»
 
   Усі твори Деніела Кіза порадують захоплюючим сюжетом та торкнуться найтонших струн вашої душі. Вони займають гідне місце у скарбниці світової фантастичної літератури.

У статті використані інтернет-матеріали.

05 серпня, 2022

Нові надходження

Деніел Кіз "Квіти для Елджернона". 

  Роман написаний у формі щоденника 37-річного прибиральника у хлібопекарні - розумово відсталого Чарлі Гордона. Він не усвідомлює свою неповноцінність і думає, що в нього багато друзів.
  Кіз досить жорстоко описує ставлення людей що оточують Чарлі. У світі і так багато злості, але найжахливіше, коли тебе ненавидить власна мати. Але в чому вина людини, якщо вона народилася такою? Ця книжка якраз і натякає, що розум у житті - це ще не все. Набагато важливіші доброта, чесність, вміння дружити і любити. 
   Настає година "ікс" і хлопець вирішує взяти участь в експерименті щодо покращення інтелекту. Паралельно з Чарлі експерименту піддався лабораторний щур на ім'я Елджернон. Під час досліду чоловік прив'язується до тваринки усією душею. Квіти для неї, адже тільки її доля виявилася так схожа на долю головного героя. Квіти для того, кого він раніше ненавидів. Поступово збільшений IQ став віддаляти Чарлі від близьких людей.
   Кіз порушує проблему суспільства, яке не готове жити поруч із розумово відсталими, не готове їм допомагати, терпіти їхні чудасії, намагатися з ними контактувати. Адже простіше посміятися, а він "дурник" все одно нічого не зрозуміє. Читаючи "Квіти для Елджернона", я весь час думала про те, що часом люди з низьким інтелектом виявляються більш чуйними, добрими та сердечними, ніж розумники та генії.