Літній графік обслуговування читачiв бібліотеки

До уваги користувачів ЦРБ "Голосіївська"!

Графік обслуговування читачiв

28 червня - День Конституції України

 Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

 Новітній конституційний процес розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України. У ніч з 27 на 28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 парламентаріїв). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою в складі України.

 Від початку ухвалення Основний Закон України змінювався кілька разів. При цьому в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.

 Автор першої української Конституції гетьман Пилип Орлик. У Конституції Пилипа Орлика було передбачено створення першої в Європі моделі вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення. Визначено поняття вільного народу, основи демократії та правосуддя, а також антикорупційні та соціальні засади.

До цієї дати у читальній залі 

оформлено  виставку-факт

"Історія Конституції у моментах".

Вітаємо з Днем Конституції!

Презентація книги

Галина Вдовиченко Найважливіше - наприкінці

   Чоловік і жінка у стані війни, перемир’я і розчарування, надії та віри. Тридцять п’ять років разом, дорослі діти, складний період життя. Той час, коли нарешті варто зрозуміти, що ж насправді єднало й роз’єднувало цих двох.

     Це про стосунки чоловіка та жінки у вимірі життя самої письменниці.  Роман - аналіз того відрізку життя, який вони провели разом. Ця книжка проголошує прості, але водночас найважливіші речі: вміння прощати і співпереживати, не розмінюватися на дрібниці та цінувати кожну мить життя. У момент, коли ти втрачаєш людину, всі сварки та непорозуміння між вами враз стають неважливими.

  Сама Галина Вдовиченко про цю книгу каже: Цей роман для мене дуже важливий. ...я маю на нього дуже багато відгуків. ... Раніше тема любовних стосунків, взаєморозуміння між людьми в парі, в основному торкалася людей молодого та середнього віку ... А тут головні герої дуже немолоді... Я зрозуміла, що цей роман знайшов свого читача, і далі знаходить - я цьому тільки тішуся. 

У статті використані інтернет-матеріали

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

22 червня - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

 Кожен рік, 22 червня країна вшановує пам'ять жертв війни в Україні, тих, хто відстояв свободу та переміг нацизм у Другій світовій війні. У цей день ми згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. 

 Друга світова війна, а з 2014 року,  кривава агресія російської федерації, горем і болем увірвалась в кожну українську домівку. Найжорстокіші випробування і нелюдські страждання, жертви і скалічені долі, загублене дитинство і втрачена юність - таке не стирається з історичної пам’яті.  

 Цей день нагадує нам про всіх загиблих, закатованих у неволі, померлих в тилу від голоду та поневірянь.

  Пам'ятати про тих, хто відстояв і відстоює  зі зброєю в руках наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір -  обов’язок кожного із нас.  Вшановуючи пам’ять минулого, ми  не забуваємо і про сьогодення!

  Мир, незалежність, цілісність держави, а головне, Перемога - тепер для нас поняття життєво важливі.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

65 років від дня народження Галини Вдовиченко

   Галина Костянтинівна Вдовиченко, популярна українська журналістка та письменниця, народилась 21 червня 1959р. на Кольському півострові за Полярним колом. У дитинстві разом з родиною часто переїжджала з місця на місце. Батько був військовим, а мати медсестрою. Навчалась у школах Івано-Франківська, Надвірної, Рави-Руської, москви. Постійно бувала у бабусі з дідом у селі Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька.

    Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Живе у Львові. Працює заступником головного редактора щоденної газети "Високий Замок". 

     Галина Вдовиченко дебютувала у 2008 році - з романом "Пів’яблука", який вийшов у видавництві "Нора-Друк" (Київ) і став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців-2008. Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця. 

   Галини Вдовиченко - улюблениця маленьких та дорослих читачів, авторка дитячих бестселерів про 36 і 6 котів. Романи для дорослих  - яскравий приклад якісної літератури в мелодраматичному жанрі. Сюжети її творів розгортаються в українських містах і навколо знайомих багатьом читачам персонажів. Адже найчастіше головні герої книг цієї письменниці - звичайні люди, яких ми безліч разів зустрічали на вулиці, але при цьому трапляються з ними зовсім незвичайні події. 

  Сама Галина каже про свою творчість так: "Пишучи, можна відвертіше розказати важливе про себе, ніж навіть у розмові з близькою людиною".

Відзнаки: 

- Спеціальна відзнака конкурсу "Коронація слова-2008" "Вибір видавців" (перша в історії конкурсу) - за роман "Пів’яблука". 

- Диплом "Дебют 2008 року" у номінації "Кращий автор" від книготоргової мережі ЕМПІК 

- 2-е місце у конкурсі "Найкраща українська книга-2009" за версією читачів та журі тижневика "Кореспондент" (роман "Пів’яблука"). 

- Роман "Замок Гербуртів" ("Тамдевін") отримав 1-шу премію у номінації "романи" на Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв "Коронація слова"-2009. 

- Спеціальна відзнака "Гранд-Коронація слова" (роман "Хто такий Ігор?"). 

- Перше місце у номінації "Оригінально оформлене та проілюстроване видання" на Міжнародному дитячому фестивалі у Львові (травень 2011), відзнака "Книжкового Левеня" (казкова повість "Мишкові миші"). 

- 2-е місце у номінації "Світ дитинства" та 3-є місце у номінації "Мистецтво друку" у національному конкурсі "Краща книга України" (2011) (казкова повість "Мишкові миші"). 

- Короткий список Літературної премії Бі-бі-сі-2011. Роман "Бора" - у п’ятірці фіналістів. 

- 1-а премія у номінації "прозові твори для дітей" у Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв "Коронація слова"-2012 – за казкову повість "Ліга непарних шкарпеток".

-  увійшла в довгі списки Меморіальної премії Астрід Ліндґрен 2024. 

  

Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку 
до ювілею Галини Вдовиченко 
"Життя сильніше за правила. Воно їх шліфує"

Вдовиченко Г. Маріупольський процес: роман -Харків: Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2015.-288с.

   Усе як на війні: втрати, біль, знову втрати... Роману й Ользі судилися не найкращі часи для зустрічі. Полонений укр і сепаратистка - чи є гостріша суперечність у подіях літа 2014 року? Але безодня, яка здавалася нездоланною, поступово щезає. Бо в житті існує щось набагато важливіше за ненависть.

Вдовиченко Г. Тамдевін: роман.-Київ: Нора-Друк, 2009.-234с.

 Дія роману відбувається у Карпатах неподалік від замку Гербуртів. Успішна українська художниця Анна, приїхала відпочити від марноти міського життя у відпустку. На запрошення колишньої однокурсниці вона прибуває у віддалене село поблизу старовинного замку, де можна легко загубитися у часі і просторі. В цей же час у дикому урочищі Карпат проводить дослідження науковець-етолог Юрій. Він вивчає поведінку вовків у природному середовищі. Для цього він взяв під опіку трьох новонароджених вовченят, що втратили батьків. Людина і звірі в цій "зграї" живуть за вовчими законами, які іноді виглядають більш досконалими, ніж ті, за якими живуть люди.

Несподівана зустріч з художницею докорінно змінює життя і дослідника, і вовчої зграї.

Вдовиченко Г. Хто такий Ігор?: роман.-Київ: Нора-Друк, 2010. -280с.

   Роман про пам'ять, спокуту й кохання, які тривають довше за життя.

    Головна героїня нового роману Галини Вдовиченко працює в газеті у відділі новин. Роман можна було б вважати "виробничим", якби не блискуче перетинання сюжетних ліній та майстерне поєднання містики, історії і сьогодення. 

Вдовиченко Г. Бора: Харків: Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2011.-240c.

   Скромна дівчина Христина Бора, яку всі називають просто Бора, отримала фантастичний подарунок - особняк у Львові. Вона ніяк не може збагнути, за які заслуги, бо звикла ледве зводити кінці з кінцями. Розплутуючи цю таємницю, вона просто житиме в чудовому будинку, який стає притулком для людей і тварин: дівчинки-підлітка, давньої подруги, старого чоловіка й дивака з перебитим носом, кота Кіцманя і собаки Альми. У новій домівці вони пізнають найбільшу розкіш у світі - розкіш спілкування. Спокійна світла розповідь про те, як можна будні перетворити на свята, як ступити крок до щастя, як здійснити бажання...

 

Вдовиченко Г. Ось відкрита долоня: збірка - Харків: Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2016. -208с.

    Оповідання, з яких складається книжка - маленькі епізоди, незначні щоденні події пересічного людського життя. Чоловіки й жінки, чужі та найрідніші, діти, брати і сестри. Вони даватимуть поради, чи, радше, пропозиції, які варто почути у швидкоплинному повсякденні. Вони тягтимуть три роботи в Італії та уникатимуть життєвих мелодрам. Вони гратимуть в історію на львівській площі Ринок і випадково передбачатимуть майбутнє. Як сліпі, навпомацки шукатимуть щастя, дослухаючись не до порад психолога, а до маленького заблуканого папужки. Збиратимуть тіло по шматках у військовому шпиталі і намагатимуться зібрати розбиті душі, малюючи зелене дерево. Проживатимуть життя, у якому слова раптом набули нового сенсу. 

У статті використані інтернет-матеріали

Жоржу Шанаєву - 88

 Привітати Жоржа Івановича з Днем народження 

прийшли співробітники ЦРБ "Голосіївська".

Та члени ГО інвалідів "Джерело натхнення", які є учасниками народного аматорського колективу - студії "Ми духом незламні", що заснував Шанаєв.

 Цікаві факти про  осетинське коріння, про родину Шанаєвих прослухали всі присутні.

 

Тому, "осетинський пиріг" для іменинника став дуже приємним сюрпризом.

Видатна особистість - видатна історія життя.

 Жорж Іванович Шанаєв є для всіх взірцем, яскравим прикладом життєвої стійкості, активної громадянської позиції. Спілкування з ним завжди надихає на нові звершення, творчі досягнення.

МНОГАЯ ЛІТА, ДОРОГИЙ ЖОРЖЕ ІВАНОВИЧУ!

Борис Кононенко - 60-річчя творчої діяльності

 З нагоди 60-річчя творчої діяльності художника Бориса Кононенка (Бі Гуко) в ЦРБ "Голосіївська" відбулася зустріч-презентація нових робіт художника. Бі Гуко - це творчий псевдонім, який розшифровується як Борис Іванович Гуцул Українець Кононенко.

 Народився Борис Кононенко у Станиславові, тепер Івано-Франківськ. Середню і художню школи закінчив у 1964 році. Тоді ж почав творчо працювати у живописі, літературі та, пізніше художній фотографії.

 Борис Іванович Кононенко художник філософського спрямування. Він збирає по крихтах те, що є у природі, знаходить там безліч готових шедеврів та відтворює їх у своїх картинах. Багато його творів виникало під впливом інших видів мистецтва - літератури, музики. Різні напрями (крім метр-арту) своєї творчості художник об’єднав під єдиною назвою "хмар-арт" (хмарний живопис), метафоричне дерево (твори написані на структурі дерева), метафорична тканина (розмальована та наклеєна на основу тканина) та інші.

 У доробку автора  сотні картин,  тисячі акварелей, графічних творів, фоторобіт. Близько 100 творів знаходяться у галереях та приватних колекціях України і зарубіжжя. Борис Гуко учасник багатьох виставок (більше 30 персональних) в Івано-Франківську, Києві, дипломант виставки у Києво-Могилянській академії. 

 Під час творчої зустрічі присутні мали змогу ознайомитися з першими роботами художника. 

 Борис Кононенко багато років є членом поетичного об’єднання "Радосинь" при НСПУ. Його вірші теж мають філософське підґрунтя.

 За  словами митця: "Творець світу надав людям певну свободу волі та дії. Подібно до цього митець надає матеріалу, його випадковим формам роль у створенні картини".

            Із далеких світів пролунали

До мене незнані пісні

   І в серці моїм запалали,

   Мов зорі, краплини ясні.

 Про творчість Бориса Кононенка розповідали його колеги з об’єднання Надія Чорноморець та Віра Свистун. 

 Віра Свистун так змалювала портрет художника:

І щирий, і наївний - мов дитя.

Ідеї фонтанують - мимохіть.

Твоїх картин свідоме каяття 

То погляд давнини тисячоліть.

 Вірші Бориса Кононенка видано у декількох збірках сучасної поезії.

 Надія Чорноморець і Віра Свистун самі є цікавими особистостями, про що свідчать книги поезій, які вони подарували бібліотеці.

 Присутні на зустрічі активно ділилися враженнями від творчості Бориса Кононенка.

   Адміністрація та співробітники ЦРБ цінують таланти митців, завжди раді вітати їх у бібліотечному просторі, вдячні їм за проєкти, які вони здійснюють разом з працівниками бібліотеки. Свідоцтвом цьому є вручення подяк Борису Кононенку та Михайлу Макаренку за багаторічну співпрацю з бібліотеками ЦБС Голосіївського району м. Києва.