25 березня, 2020

До 125-річчя від дня народження М. Т. Рильського




 Максим Рильський – один із найславетніших поетів України ХХ ст. Його ім’я утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім’я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. 
 Максим Тадейович ішов у житті та літературі своїми, надходженими шляхами.  В одній з поезій він про це каже так: "На все дивлюся власними очима". Його шляхи були позначені і квітами, і тернами.








Як віриться, як сниться невимовно
Який шумить не знати звідки сміх,
Яке це щастя – в радостях земних
Трудів і днів спивати кубок повний! 
("Труди і дні")

 Громадянин, патріот, ерудит, новатор, життєлюб – ці характеристики Рильського-поета, справедливо дані нашими сучасниками, відзначають різні грані його таланту. 
"Стрункий, гармонійний, прозорий вірш Рильського, його майже завжди свіжі й винахідливі "варіації" класичних і фольклорних ритміко-строфічних форм... його мова, на диво врівноважена в усіх своїх лексичних, фразеологічних, стилістичних елементах... — все це підносило, збагачувало культуру української поезії", — так характеризує творчість великого поета академік Леонід Новиченко. 

О, як кайдани ці заклекотять,
Заїскряться, розквітнуть променисто

Як загримлять оркестри урочисто!
Як буде весело мені впізнать
У лавах тих, де прапори горять,

Радянський Київ, невмируще місто!

 М. Т. Рильський народився 19 березня 1895 року в сім'ї українського етнографа і культуролога Тадея Рильського, що походив з давнього  українського роду. Духовна атмосфера в родині батьків, в середовищі його друзів справила глибокий вплив на світоглядне формування майбутнього поета.


 Перша книга Рильського з'явилася друком, коли авторові ледве виповнилося 15 років. Була це тоненька збірочка юнацьких поезій із замріяною назвою: "На білих островах".

Блакитний океан небесний незмірянний 
Розкинувся високо над землею,
І хмари-острови пливуть в тім океані.
("На білих островах")


 Власні спостереження вічно мінливого світу природи доповнювалися інформацією з прочитаних книжок — не тільки популярно-природничих, а й художніх, в яких той дивовижний світ також поставав у різноманітних, часто незвичних ракурсах.




Поле чорніє. Проходять хмари
Гаптують небо химерною грою.
Пролісків перших блакитні отари..
Земле! як тепло нам із тобою!
Глибшає далеч. Річка синіє,
Річка синіє, зітхає, сміється...
Де вас подіти, зелені надії?
Вас так багато — серце порветься.


 Чарує в поезії чіткість образів, що прямо гірляндою звисають в ній, а також емоційність, яку вони виражають.
 У своїх поетичних творах Рильський звертав увагу на високу місію художньої творчості у збереженні культурних надбань поколінь, на її можливості використовувати скарби минулого при будівництві теперішнього і підготовки майбутнього.


На світі є співучий Лангедок, 
Цвіте Шампанню Франція весела, 
Де в сонці тане кожен городок 
І в виноградах утопають села. 
Десь є Марсель і з моря дух п'яний; 
Десь є Париж, дух генія й гамена; 
Десь жив Доде, гарячий і ясний; 
Десь полювали милі Тартарени.


 Його друга магістральна тема — це духовність, культура, мистецтво, її вияви помітні у віршах 20-х років, позначених поетикою неокласицизму.



 У книжках другої половини 50-х — початку 60-х років читачі зустрілися зі справжнім Рильським — поетом Добра і Краси, великим життєлюбом-гуманістом.


Ми працю любимо, що в творчість перейшла, 
І музику палку, що ніжно серце тисне.
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
(“
Троянди й виноград”)

 Збірка "Троянди й виноград" (1957) була однією з тих поетичних книжок, які відкривали новий період у розвитку всієї української літератури. Вся вона осяяна отим світлом, що характеризувало лірику "Синьої далечіні". Через символічні образи троянд і винограду глибоко й поетично розкрито радість повнокровного буття людини, мудро показано, в чому полягає смисл, глибина її щастя.



Місце поета в українській та світовій культурі

 Понад 50 років звучав голос Рильського, і маємо всі підстави характеризувати ці десятиріччя в українській поезії як його епоху. Поет-лірик, автор численних ліро-епічних циклів і поем, вдумливий інтерпретатор поезії Олександра Пушкіна (лірика, "Євгеній Онегін", "Мідний вершник", "Бахчисарайський фонтан"), Адама Міцкевича ("Пан Тадеуш"), Михайла Лєрмонтова (лірика), Вольтера ("Орлеанська діва"). Разом з Петром Карманським переклав українською першу частину "Божественної комедії" Данте Аліг'єрі. Йому належать переклади багатьох шедеврів французької класичної поезії та драматургії — крім згаданої поеми Вольтера, ще й творів Нікколо, П'єра Корнеля, Жана Расіна, Жана Батіста Мольєра, Віктора Гюго. Рильський здійснив прекрасний переспів "Слова о полку Ігоревім". Дбаючи про поповнення національного оперного репертуару, він створив українські лібрето багатьох опер європейських композиторів.


 Відчуття духу та стилю першотвору ніколи не зраджувало йому, тому українською мовою легко й прозоро звучить дзвінкий пушкінський ямб, природно лунають саркастично-іронічні вольтерівські рядки, спалахують пристрасні емоції Адама Мідкевича, розкриваються задушевні роздуми Янки Купали.

 Рильський своєю творчістю поєднав український художній досвід з багатовіковою європейською традицією — від античності до досягнень новітньої літератури. Неокласик за основними стильовими ознаками, він збагатив українську поезію новими мотивами та образами, високо підняв культуру українського слова. 
 Доробку великого поета і вченого належить одне з найпочесніших місць у скарбниці національної культури.

В тобі, мистецтво, у тобі одному
Є захист: у красі незнаних слів,
у музиці, що вроду, всім знайому,
втіляє у небесний перелив;
В тобі, мистецтво,— у малій картині,
Що більша над увесь безмежний світ!
Твої діла — вони одні нетлінні,
І ти між квітів найясніший квіт.

Наприкінці 80-х років було завершено найповніше 20-томне наукове видання його творів.
 Основні твори: 

 Збірки "На узліссі", "Під осінніми зорями", "Синя далечінь", "Крізь бурю й сніг", "Тринадцята весна", "Де сходяться дороги", "Гомін і відгомін", "Троянди й виноград", "Далекі небосхили", "Голосіївська осінь", "В затінку жайворонка".


 З нагоди 125-річчя  Максима Рильського відділ абонементу пропонує ознайомитись з творчістю поета та літературними спогадами про нього, що допоможе краще зрозуміти багатогранність та неперевершеність таланту митця.



Дні та трудодні Рильського

«…Коли тривоги життьової
Тебе охопить вітер злий, –
По вінця сили трудової
У серце стомлене налій!»


З трудів і днів Максима Рильського / [упоряд. С. А. Гальченко та ін. ; Національна академія наук України ; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевчека ; Київський літературно-меморіальний музей М.Т. Рильського].  Київ : А.С.К., 2009.  656 с. : фотоіл., портр.
 До даного видання включено вибрану лірику та поетичні переклади Рильського, біографічні матеріали, маловідомі спогади про поета.
 Враховуючи інтерес дослідників творчості М. Рильського та широкого кола сучасних читачів до матеріалів біографічного характеру, публікується слідча справа 1931 р., коли поета було ув’язнено до Лук’янівської тюрми в м. Києві, уривки спогадів Ю. Клена й поетичне "Посланіє", стаття Є. Маланюка. Про це йдеться також у новелі "Поет народу" у  О. Довженка





Ільєнко І. О. Жага : Труди і дні Максима Рильського : Документальний життєпис / Іван Ільєнко.  Київ : Дніпро, 1995. 413 с.

 У книжці автор показує особистість Максима Рильського в усій багатогранності, на широкому культурно-історичному тлі складної епохи, в тісних взаєминах із сучасниками, не оминая сторінок біографії великого майстра і громадянина.







Рильський Б. Мандрівка в молодість батька / Богдан Рильський ; [передмова Л. Новиченка; післямова Н. Підпалої].  Київ : Молодь, 1995.  120 с. : іл.

 Ця книжка — синівські спогади про батька славетного українського поета-класика Максима Рильського, про рідних та близьких йому людей, які жили в складну й драматичну епоху 30 — 60-х років XX століття.







Рильський – поет-життєлюб


«…Радій же, серце! До останку пий
Життя людського пінистий напій,
Палай з людьми жагою однією…»




Рильський М. На білих островах / М. Рильський. – Київ : Життя і мистецтво, 2010.

До збірки увійшли твори, написані в основному в 1909–1910 роках.







Рильський М. Т. Поеми / Максим Рильський ; [упоряд. П. Д. Моргаєнка ; вступ. ст. С. Крижанівського]. – Київ : Дніпро, 1984. – 286 с.


 До книжки увійшли кращі поеми автора: «Чумаки, «Ганнуся», «Сашко», «Марина», «Любов», «Мандрівка в молодість», «Жага».






Рильський М. Т. Збірка поезій / М. Т. Рильський.  Київ : Центр учб. л-ри, 2018.  143 с. : портр.

 Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.



Рильський М. Т. Яблука доспілі, яблука червоні!.. : поезії : для середнього та старшого шкільного віку / Максим Рильський ; [упоряд. І. О. Ільєнка ; передм. І. Драча] ; іл. М. Стратілата.  Київ : Веселка, 1986.  343 с.

 У збірці поезій М. Т. Рильського (1895—1964) видатного українського радянського поета, перекладача, публіциста, вченого, громадського діяча, лауреата Ленінської та Державної премій CPCP, ніби сконцентровані глибокі роздуми про життя і любов до Батьківщини, про людину, про роль мистецтва у вихованні високих і благородних почуттів.


Мудрості та міркування Рильського в аспекті мистецьких перетворень

«В тобі, мистецтво, – у малій картині,
Що більша над увесь безмежний світ!
Тобі, мистецтво, і твоїй країні
Я шлю поклін і дружній свій привіт


Рильський М. Т. Мудрості від Максима Рильського : вислови, поради, роздуми про філософію буття / М. Т. Рильський ; упоряд. М. Г. Рильський.  Київ : Успіх і кар'єра, 2018.  191 с. : портр.

 В книжці зібрані вислови, роздуми, настанови, звернення, міркування - справжній розсип наповнених глибоким філософським та життєвим смислом мудростей, які залишив Максим Рильський. Мудрості поета-академіка не втратили своєї актуальності в нашому сьогоденні. Дійсно, як наголошував сам класик, "великий поет - завжди сучасник".




Рильський М. Т. Статті про літературу / М. Т. Рильський ; упоряд. Та підгот. текстів Богдана Рильського, Григорія Колесника. – Київ : Дніпро, 1980. – 510 с.

 У книзі зібрані основні літературно-критичні та історико-літературні статті видатного українського поета-академіка. У центрі уваги автора корінні питання розвитку радянської літератури - народність, громадянська позиція письменника, сутність методу соціалістичного реалізму, діалектика традицій і новаторства, національні та інтернаціональні питання майстерності.





Максим Рильський на тлі сучасності

«…Хто сіє хліб, хто ставить дім,
Хто створює поему, -
Той буде предком дорогим
Нащадкові своєму»

Агеєва В. Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи / Віра Анеєва.  Київ : Книга, 2012.  392 с. : портр.
 Авторка розглядає творчість Максима Рильського у широкому біографічному та історико-культурному контексті. Вперше із залученням тривалий час недоступних або замовчуваних архівних матеріалів і документів простежено історію шляхетського роду Рильських, зокрема історію боротьби "двох душ", польської й української.

 Поетика Максима Рильського аналізується в контексті художньої практики київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова та Павла Филиповича. Акцентується особлива роль Максима Рильського у збереженні традицій українського модернізму в другій половині XX століття.



Воспоминания о Максиме Рыльском / сост.: Е. Дейч. Б. Рыльский. – М. : Сов. Писатель, 1984. – 448 с.

 Особистість класика української радянської літератури Максима  Рильського (1895-1964) відображена авторами цієї книги в багатьох проявах його неповторного характеру. Державна діяльність, найширші наукові інтереси, найтонша філософська та любовна лірика, переклади на українську мову геніальних творів A. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, А. Міцкевича, поетів народів СРСР, твердження народних джерел мистецтва, невичерпний гумор, щедре добросердя - такий духовний світ чудового поета, відтворений на сторінках цієї книги. До неї увійшли спогади М. Тихонова, П. Тичини, К. Чуковського, О. Гончара, B. Сосюри, ​​П. Бровкі, С. Чіковані, І. Козловського, М. Стельмаха, Н. Ушакова, О. Дейча та багатьох інших видних діячів радянської літератури й  мистецтва.



Крижанівський С. А. Максим Рильський / С. А. Крижанівський. – Київ : Вища школа, 1985. – 125 с.


 У монографії висвітлюється життєвий та творчий шлях, літературно-естетичні погляди Максима Рильського. Особлива увага приділяється поетичній, літературознавчій та перекладацькій майстерності письменника, його внеску в художню скарбницю багатонаціональної літератури.









Новиченко Л. М. Поетичний світ Максима Рильського. Кн. 2: 1941-1964 рр. / Л. М. Новиченко . – Київ : Інтел, 1993 . – 270 с. : портр.

 У пропонованій книжці йдеться про поезію Максима Рильського, створену у роки Вітчизняної війни та в післявоєнний час з точки зору критичного реалізму. 







Рильський як перекладач

«Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя!»


Рильський М. Т. Вибрані твори у двох томах. Т. 2: Переклади / М. Т. Рильський ; ред. Д. В. Павличко. – Київ : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2006. - 605 с.

 У другому томі вміщено переклади різних за жанром і тематикою поетичних творів авторів з країн близького та далекого зарубіжжя, здійснені Максимом Рильським. Читач має можливість відкрити безцінні здобутки світової літератури, творчо осягнуті одним з найавторитетніших представників української перекладацької школи.






Рильський М. Переклади / упоряд. І. В. Скакун ; передмова К. В. Москальця. – Київ : Укр. пропілеї, 2016. – 592 с.

 У книжці зібрано поетичні переклади М. Рильського 1920-1930-х років. Ряд перекладів друкуються вперше, інші звірено з рукописними першоджерелами. Переклад поеми А. Міцкевича «Пан Тадеуш» уперше після 1927 року перевидано в початковій редакції, а поеми Вольтера «Орлеанська діва» — у першій редакції 1930-х років. 








  Поет помер 24 липня 1964 року після тяжкої хвороби. Вже після смерті М. Рильського було видано книжку його ранньої новелістики "Бабине літо" (1967) — новели, оповідання, етюди.



 Вагому спадщину залишив Максим Рильський в галузі літературно-художньої критики, літературознавства та фольклористики. Прагненням до "великої землі" культури, до краси й повновагості слова, до мудрості народу позначене усе творче життя видатного поета. 




Немає коментарів:

Дописати коментар